tg-me.com/PARUKR/4198
Last Update:
Кадрові зміни у РФ це привід трохи написати про російський ВПК.
Російський ВПК це один з найбільш неприємних епізодів російсько-української війни. Він забезпечив РФ дуже мʼякий економічний спад в 2022 і зростання в 2023-24 році. Він забезпечив російському суспільству легкий спосіб соціального підйому, забезпечуючи дуже дорогими робочими місцями найдепресивніші російські регіони. Він став одним зі способів російського уряду перерозподілити нафтову ренту для населення, суттєво помʼякшуючи вплив санкцій і забезпечуючи населення грошима. Через це великого незадоволення війною в РФ не спостерігається (як і активної її підтримки, щоправда).
Окрім всього цього, саме російський ВПК забезпечив російській армії найвищий рівень боєздатності з весни 2022 року. Ми бачимо, що попри гаргантюанські втрати, російська армія наступає і може дозволити собі атакувати з нового напряму. Це нетривіальні досягнення, особливо з урахуванням того, що формально на армію витрачається не двозначний відсоток від ВВП, а наслідки від військової деформації невеликі та контрольовані.
Але це лише одна сторона медалі. Все це неможливо без специфічного контексту.
Давним давно на Землі існувала країна, де декілька поколінь людей принесли в жертву залізним машинам свій добробут і життя. Ця країна лишила всім у спадок паршиве управління і ще гіршу демографію. Але було і ще дещо - матеріальний наслідок жертовності поколінь людей - купа одиниць техніки, які залишалися на складах.
Геніальна ідея, яка стоїть за 80% успіху російського ВПК полягає в налагодженні процесу швидокго відновлення цієї техніки. Простий, не дуже трудоємний процес, забезпечив і насиченість технікою ВС РФ і майже двократне зростання "навколовійськових" галузей. І, варто нагадати, що все це відносно недорого, порівнюючи з, наприклад, радянськими витратами на оборону.
Справа в тому, що цей процес не може тривати вічно. Як і завжди, хороших даних у нас нема, але різні осінтери, що аналізують стан складів з технікою, говорять про те, що значна, подекуди дуже значна частка цієї техніки вже не на складах. Це не означає, що щасливі часи російського ВПК минули - частина техніки транспортується, частина техніки складується вже на самих заводах, але це означає, що найближчим часом ВПК переживатиме період трансформації. Мала трудоємність виробництва доживає свої останні критичні місяці.
Це означає дві речі. Перша - підтримка поточного рівня забезпечення технікою буде коштувати набагато дорожче. Суми, які потребує ВПК для виробництва багатократно більше за суми, які ВПК потребує для ремонту та відтворення радянських запасів.
Друга - кожна наступа інвестиція РФ у ВПК призводитиме до результатів на правій частині кривої спадної віддачі. Економічна деформація в РФ наразі відчувається на ринку праці - через дефіцит кадрів. Кожний наступний рубль призводитиме до більшого відчуття дефіциту, ніж попередній. В умовах "переходу ВПК від відновлення до виробництва", російському уряду буде дуже важко підтримувати макроекономічну стабільність, яка забезпечує російській державі позитивні економічні та соціальні результати від війни.
Незалежно від того, хто обійматиме посаду, наскільки антикорпуційним буде діяльність нового очільника МО РФ оборонні витрати неможливо оптимізувати, неможливо зробити принципово більш ефективними. Тому через певний проміжок часу, російський уряд стикнеться з вибором або при обмеженості ресурсів, ці витрати треба буде збільшувати і нести всі "costs" цього рішення, або змиритися з поступовою втратою військового потенціалу.
В умовах бажання трансформуватися в тоталітарний, російський режим дуже хоче обрати всі переваги першого варіанту, заплативши за це якомога менше. Саме цим зумовлені сьогоднішні кадрові рішення. Чи вийде це (трансформуватися у тоталітарний режим) - подивимось. Шанси відмінні від нуля, але не дуже високі. А от підтримувати поточний рівень забезпеченості технікою без великих економічних витрат не вийде ніколи.
BY 🇪🇺 Записки державного експерта 🇺🇳
Share with your friend now:
tg-me.com/PARUKR/4198