Telegram Group Search
Бесплатные курсы Project Manager и PPC-специалиста от Netpeak Group в рамках проекта IT Generation

Нет, это не кликбейт.

Министерство цифровой трансформации Украины вместе с Binance и Lviv IT Cluster создали ІТ Generation – проект, по которому украинцы могут получить грант на обучение в украинских ІТ-школах.

Почему я об этом пишу? Во-первых, это крутая возможность получить профессиональный старт в совершенно новой для себя сфере для тех, кому актуально и интересно.

Во-вторых – в программе участвует наш проект Choice31: онлайн-университет для свитчеров, который будет бесплатно обучать двум профессиям: Project Manager или PPC-специалист.

Что нужно от кандидата – заполнить заявку на сайте до 21 августа 21:00 и ждать ответа.

Коротко по требованиям:

1. Эта инициатива создана для украинцев 21-60 лет, которые на данный момент не получают формальное образование в IT-сфере и не работают там.

2. Рекомендуемый уровень английского – В1.

Не буду писать про "войтивайти" и нетехнические специальности – если вам нужно обучение от практиков и пинок в перспективное будущее, вы замотивированы и ищете возможности, то это оно. Возможно, ищет кто-то из вашей семьи, друзей знакомых – поделитесь с ними возможностью.

III > I

@artemborodatiuk
Если вы можете автоматизировать какой-либо процесс – сделайте это немедленно

Как до полномасштабной войны, так и после 24 февраля украинская IT-индустрия развивается и удивляет. Знаю не понаслышке, что сейчас переживают бизнесы, поэтому вдвойне круто, когда в условиях дикой турбулентности и инвестиционного кризиса получается создавать что-то новое.

Serpstat выпустили 8 новых инструментов за последние два месяца – горжусь командой. Практически все работают на основе AI и могут здорово облегчить жизнь всем, кто работает с контентом и устал тратить кучу времени на одни и те же ежедневные микрозадачи.

Инструменты подойдут SEO-специалистам, которые работают над продвижением сайтов.

Ниже распишу подробно каждый из них, вдруг это именно то, что вы ищите и страдаете:

1. Генерация статей

Да, можно действительно сгенерировать полноценную статью, еще и разбитую на подзаголовки, – и никаких творческо-сеошных терзаний.

2. Рерайт текста

С помощью этого инструмента можно перефразировать текст с сохранением смысла, тем самым повысив его уникальность.

3. Генерация Title

Тут все понятно: инструмент генерирует тайтлы для страниц сайта на основе предоставленного вами текста.

4. Генерация Description

Аналогично, вы только даете текст и ждете, пока сгенерируется дескрипшен.

5. Шаблоны фраз

Данный инструмент формирует из списка добавленной семантики шаблоны ключевых фраз. Можно использовать их для создания тегов, фильтров, Description, Title и H1, а также структуры сайта.

Что еще важно: до 16 сентября «Шаблоны фраз» можно протестировать бесплатно.

6. Мешок слов

Получаете список фраз, которые наиболее релевантны добавленному тексту.

7. Извлечение фраз

Так же как и в «Мешке слов» можно на основе предоставленного текста получить список ключевых фраз, которые наиболее близки по смыслу к его содержанию. От «Мешка слов» отличается тем, что работает на основе AI.

8. Проверка грамматики

Инструмент проверяет добавленный текст на наличие грамматических и орфографических ошибок.

Перед тем, как принимать решение пробовать или нет, посчитайте сколько времени вы тратите, делая эту все перечисленное вручную.

Посчитали? Время работать с искусственным интеллектом.

III > I

@artemborodatiuk
Видео про столетние попытки уничтожить Украину и хронология позорных поражений расии за всю ее историю – подборка, на которую стоит потратить время

Собрал пул разных видео для моих знакомых и друзей, которые сейчас начинают разбираться и осознавать два важных факта: во-первых, история «‎взаимоотношений» Украины с расией началась даже не восемь лет назад, во-вторых – у наших соседей невероятно раздут бренд величия и непобедимости, что является ложью.

Вдруг и вам пригодится, чтобы объяснять очевидные на мой взгляд вещи:

- Что война идет ну очень давно;
- Что расия от Украины не отстанет никогда, только если не развалится;
- Что расия – это страна-агрессор, и вся суть ее существования – в захвате других стран и покорении их;
- Что расия всегда под лозунгами «освобождения» и «спасения» только и делала, что насиловала и убивала;
- Что расия регулярно проигрывает войны, и никакого «русские не могут проиграть» и в помине нет, просто русские всегда скрывают и врут.

Вообще, вечные спутники россиян, которые не пользуются головой – это невозможный цинизм, ложь и победобесие без реальных побед.

Теперь, собственно, видео, которые я рекомендую посмотреть:

1. Зачем расии так нужна Украина: ссылка

2. Пример, как расия захватывает территории в моменты слабости противника (про Буковину и Галичину): ссылка

3. Примерно аналогичная история Приднестровья, которая снова отражает имперство расии во все времена: ссылка

4. Как расия скрывает свои поражения: ссылка

5. Как расия на примере Армении и Карабаха разжигает ненависть между странами и создает конфликты в своих интересах: ссылка

6. Как расия украла слово Русь у Украины (ибо Киевская Русь): ссылка

7. Как расия уничтожала украинский язык: ссылка

8. Куча примеров, как расия просирала войны, поэтому ни о какой победоносности великой нации речи быть не может: ссылка

9. Ну и самая схожая, на мой взгляд, война рассии с тем, что происходит сейчас – русско-японская война: ссылка

10. Про то, что война Украины с рф – это история столетий, а оккупация Украины началась в 17 веке: ссылка

На самом деле, риторика у имперцев простая – им нужно захватить Украину, усилиться и пойти захватывать еще кого-то. Покажите этот пост друзьям, которые продолжают полностью или частично оправдывать расийскую педерацию.

III > I

@artemborodatiuk
Про чистую нацистскую пропаганду, или «бедная Германия, она всегда была одна в мире, полном врагов»

Это отрывок из второй части фильма Hitler's People: A Portrait of the Third Reich. Для воссоздания жизни нацистской Германии 1933 года были использованы частные архивы, чтобы показать портрет немецкого общества при Гитлере.

Главный герой посещает районы Германии, которые только что были завоеваны армией США, и берет подробные интервью у местных жителей всех слоев общества. На видео – отрывок разговора с учительницей, которая «вне политики», но, тем не менее, обучала десятки и больше учеников.

Полную версию можно посмотреть по ссылке.

Ничего не напоминает?

III > I

@artemborodatiuk
От текущих побед 🍉 перейдем к победам будущим 🚤!

Когда я впервые услышал о производстве морских дронов от Mykhailo Fedorov и Yaroslava Gres, то понял, что мы просто обязаны поддержать эту инициативу.

У меня на это пять причин:

1. Украинское производство.

Беспилотные надводные аппараты многопрофильного назначения – это украинская разработка.
То есть, мы делаем это сами!
Вот вам и III > I.

2. Минус 125 ракет в месяц.

С 24 февраля расийская армия выпустила по Украине 4500 ракет. Каждая пятая из них была отправлена с моря. Украине нечего было противопоставить агрессору, ведь украинский флот потерял 80% своих судов после оккупации Крыма в 2014 году.
Но 29 октября 2022 г. произошла первая морская атака в истории, осуществленная исключительно беспилотными средствами.
Морские дроны атаковали узкий флот в Севастополе. Мы поразили три русских корабля. В том числе флагман "Адмирал Макаров".
Уничтожение флота расии – это минус 125 ракет в месяц, которые летят в наши города. Поэтому инвестировать в морские дроны – это инвестировать в безопасность украинских городов!

3. Одесса.

Нет речи Путлера, где старый пукающий плацкартный дед не грезил бы об ОдЭссе.
Да и все узкие (80%, если быть точнее) мечтают захватить жемчужину у моря, как главный приз своей позорной СВО. И я помню лично, как для устрашения дед поставил своим кораблики на горизонте Одессы, а узкие ИПСО-шники распускали слухи, что вот-вот будет высадка десанта.
Покупкой морского дрона мы в Нетпике хотим сказать узким, что "хер вам на рыло, а не Одесса" 🙂.

4. Экономика.

Все помнят смешной выход расии из сделки по зерну и ее же унизительное возвращение туда (потому что по факту мнение расии никого уже не волнует).
Почему? В том числе и потому что наш флот морских дронов показал, что сможет атаковать российские корабли за сотни миллионов долларов. Расийский флот должен сидеть на попе ровно в бухте и молиться, чтобы остаться целым.
А вывоз зерна – это критически важно для экономики нашей страны, которую узкие пытаются взять измором.

5. Технологии.

Netpeak Group – технологическая компания. Мы из Украины создаем продукты, которыми пользуются в каждой стране мира (кроме одной всем известной недостраны). Мы верим, что именно технологии помогут дать отпор самому настоящему злу.
Пока расийскую армию усиливают боевые попы, ЗСУ диджитализируется и осваивает самые инновационные технологии.

- - -
В общем, как вы поняли, мы с CEO 42n Dmitriy Mazuryan, CEO Kiss my Apps Dmytro Lola, Founder Tonti Laguna Mobile Radomir Novkovich и Founder Tonti Group Tony Stark хорошо подумали о том, почему проект с морскими дронами, – это то, что мы должны поддержать от Netpeak Group.
В итоге мы буквально за час с Vladimir Mnogoletniy договорились, что Netpeak Group и Genesis купит третий морской дрон нашего нового высокотехнологичного украинского флота.

Слава ЗСУ.
Слава 🇺🇦 Украине!
III > I
Про параллели в истории

Когда гниль мира в лице рашистов напала на Украину, чтобы удовлетворить свои имперские амбиции, я был поражен насколько это все похоже на действия нацисткой Германии в 30-х годах прошлого века.

При этом рашисткая пропаганда переворачивает все с ног на голову и называет фашистами и нацистами украинцев. Разумеется, ты не можешь поверить, что настолько невероятная ложь возможна. С первого дня мне хотелось достать из истории фото, видео, тексты, выступления нацистов и показать не просто сходство, а полную идентичность их действий тогда и расиян сейчас. Мир должен понять, что нацисты не дошли до Москвы в 41-ом, но оказались там в 2022-ом.

Конечно, я, как и все украинцы, давно уже ничего не ожидаю от рабов Болотной Педерации, поэтому интерес к сравнительному контенту не для того, чтобы что-то объяснить рабам, а скорее академический. Но он был, так как такой продукт просто необходим для фиксации истории тогда и сейчас.

И вот недавно мне скинули фильм – и это примерно то, что я и считал важным сделать. Вот первая серия, вот вторая.

Автор этого документального фильма очень четко показал происходящее на расии сегодня с тем, что когда-то творилось на родине нацизма в 30-х годах. Прям до мурашек. Обязательно посмотрите, несмотря на то, что это вышло от бренда Дождя, который, о бедняжка, переживает о "своих парнях в окопах".

Подобное видео нужно перевести на все языки мира и показывать везде, чтобы показать идентичность двух нацистких режимов. Скиньте его всем, кому еще что-то не так однозначно или кто еще пребывает под действием одурманивающей рашисткой пропаганды, которая старается изо всех сил называть белое черном, прям как вот в этом и этом эксперименте.

p.s. И, в дополнении, мои посты на эту же тему:

1. Сравнение речей гитлера перед нападением на Польшу 1 сентября 1939 года и путина перед нападением на Украину, 24 февраля 2022 года – тут и тут

2. Пост про нацистскую пропаганду или «бедная Германия, она всегда была одна в мире, полном врагов».

3. Топ-10 анекдотов от немцев во времена нацисткой Германии - тут.

4. Пост про концепцию особого пути.

5. 14 признаков фашизма.

6. Пост про принципы военной пропаганды.

- - -

Помним о базе:

1. расия – гной планеты.
2. Слава Украине.
3. Слава ЗСУ.

III > I
Про економічний фронт та мотивацію

Найважчий і найважливіший фронт – поле бою. Там гинуть наші друзі, колеги – герої, іменами яких після перемоги назвуть вулиці та площі, на яких стоятимуть присвячені їм монументи.

Це найбільший фронт з часів другої світової війни, саме там Україна протистоїть не просто ворогу, а вкрай потужному агресору, що десятиліттями готувався до цього нападу. В нього сила-силенна грошей, людського м'яса та відверто абсолютистський режим, який дозволив створити та розвивати тотальне зло.

Хоч не всі ми з автоматами, але всі – і консультант бізнесу в Дніпрі, і розробник застосунків для армії з Одеси, і медійник з Києва – на війні. Я проаналізував треди, у яких закликають не називати економічну або інформаційну діяльність фронтом – і не бачу у них сенсу. Це стосується не тільки цієї війни, а взагалі будь-яких конфліктів з потужним ворогом.

Наведу одну цитату, якій вже більше двох тисяч років, джерело занадто попсове, ви його знаєте: "Найкраща війна – знищити задуми супротивника; далі – знищити його союзи; на наступному місці – розбити його війська. Найгірше – облягати фортеці".

На інформаційному фронті українці намагаються знищити задуми супротивника, на економічному – максимально замістити експорт країни-агресора українськими сервісами та продуктами, тим самим знищити союзи ворога та постійний притік грошей у його воєнну промисловість. Та й в цілому втримати бізнес під час війни, сплачуючи гроші команді та продовжуючи виконувати операції, – це важливий внесок.

Звісно, і на цьому фронті нелегко. За оцінкою аналітиків Мінекономіки, падіння ВВП України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% (±2%), хоча очікували більше 50%.

У деяких аспектах навіть є зростання, – за даними НБУ, з січня по листопад 2022 експорт IT-послуг виріс на 7,3%, і приніс понад $6,5 млрд, перевищивши показник 2021 на $447 млн. Ще один факт: сукупна експортна виручка всіх послуг за цей період скоротилася на 11,5%, якщо порівнювати з 2021.

Кожний бізнес в Україні сьогодні – кафе, таксі, промисловий магазин – це бойова одиниця економічного фронту, пункт незламності. Я знаю, чого коштує виживання бізнесу під час війни: орендувати офіс, регулярно сплачувати заробітну плату, податки. Прошу не доводити до абсурду цю думку, мов, це те саме, що й "кожний, хто ховається від військкомату та замовляє продукти і піцу додому – молодець". Зрозуміло, це не одне.

Розглянемо, наприклад, салон краси, який я бачу на шляху з офісу. Вони не існують у вакуумі, бо теж є клієнтами клінінгового агентства, сервісу охорони, служби доставки води, вони замовляють потрібні для роботи матеріали в українських виробників. Тож є важливою складовою нашої економіки і дуже круто, що вони працюють під час війни.

До того ж пам'ятаємо, що українські компанії досить регулярно віддають весь свій прибуток ЗСУ, донатять, допомагають армії. Тобто бізнес сприяє перемозі просто тому, що продовжує працювати, а ще й фінансовою допомогою армії.

Підкреслюю, справжні герої – на полі бою, але економічний фронт потрібний, щоб забезпечувати армію багатьом необхідним, тож підприємці заслуговують на моральну підтримку і, на мою думку, варто дякувати їм за нагоди.

Нереально приємно, що держава поділяє цю думку. Періодично бачу у стрічці, що відзнаки отримують ті, хто працює на економічному чи інформаційному фронті, і такі відзнаки просто супер-мотивують робити більше і більше. Тут проста психологія. Зараз йде війна на виснаження і кожний зворотній зв'язок, кожний фідбек від армії та держави – надзвичайно заряджає. Так, як надихає мене ця відзнака.

Тож, повторюю, на мою думку, якщо ти просто витрачаєш гроші в Україні – добре, якщо сплачуєш податки, – допомагаєш державі у воєнний час, а всі, хто до того ж регулярно донатять на армію, – неймовірно круті.

Я з IT-спільноти, тож зауважу, що донатять мінімум 80% всіх IT-спеціалістів, які у середньому щомісяця дають на потреби армії $270. Далі більше.

Дякую ЗСУ за роботу.

Та дякую ЗСУ за цю відзнаку, яка надихає та надає ще більше наснаги продовжувати допомагати армії.

Слава Україні!

@artemborodatiuk
Про обмін повної свободи на повну відповідальність.

Кожний структурний підрозділ компанії має розвиватися як окремий бізнес, а його очільник – бути CEO для своєї ділянки виробництва і рахувати власну користь у $.

Саме цій базі я навчаю всіх менеджерів-початківців Netpeak Group: необхідно будувати бізнеси всередині компаній, навіть якщо у команді такого бізнесу лише одна людина.

Ззовні це схоже на фрактал – складна форма складається з подібних до неї структур і розвивається завдяки копіюванню і масштабуванню цих елементів.

Агентство Netpeak з 2023 року де-факто стало групою умовно незалежних агенцій, і зараз я покажу, як бізнес-підхід до менеджерів працює на прикладі одного з елементів цієї групи – Email&Retention Marketing Netpeak.

Цей департамент у агентстві доволі новий – йому тільки три роки. За цей час Head of Email Marketing Максим Соколюк побудував команду з 1 до 15 крутих фахівців, які допомогли збільшити продажі 76 бізнесам в Україні та за її межами.

Де-факто Максим на інфраструктурі та екосистемі материнського агентства та за інвестиції створив окреме агентство з повним фокусом на email marketing.

При цьому 7 маркетологів Максим знайшов за минулий, воєнний рік. На початку війни департамент втратив багато клієнтів, але вже в грудні команда, порівняно з березнем, збільшила кількість проєктів у шість разів, а оборот – на 400%.

Динаміка обороту виглядає позитивною, навіть якщо порівнювати 2022 з довоєнним 2021, – плюс 30% у доларах США.

Я не впевнений, що це стало б можливим без тієї децентралізації розвитку «нішевих агенцій», яку ми навчилися будувати у компанії.

Сьогодні клієнти департамента Email&Retention Marketing хизуються результатами:

1. В середньому інвестиції в маркетинг виходять на точку нульових збитків через 2 місяці та 5 днів.

2. Середня ROMI (рентабельність маркетингових інвестицій) на 3-й місяць роботи: 117%, на 6-й місяць: 289% а на 12-й: 386%.

Отже, департамент Максима став самостійною робочою бізнес-структурою з лояльними клієнтами (серед них АТБ, OLX, Tickets.ua, Intertop.kz, інші відомі бренди), планами прибутку та розвитку.

З групою агентств його пов’язує тільки спільна інфраструктура. А ще три роки тому це була команда, яка складалася з одного спеціаліста.

Звичайно, основна причина успіху не лише в менеджерському підході щодо обміну повної свободи на повну відповідальність. Важливо те, що команда дає необхідну ринку послугу.

Наведу два крутих кейси для розуміння рівня клієнтів та ефективності послуг Email&Retention Marketing:

1. Після всіх налаштувань Pandora.kz отримали 30% усього місячного доходу сайту саме з розсилок.

2. Для Mechta.kz retention marketing окупив себе з першого місяця, а ROMI третього місяця вже склав більше 500%.

Словом, ми подрібнили компанію на бізнес-юніти, яким дали максимальну свободу в обмін на максимальну відповідальність, і отримали крутий результат. Такий бізнес-кейс.

До речі, рекомендую розглянути email&retention marketing як ефективний інструмент для свого бізнесу. Контакт Максима у коментарях.

p.s. І ще – якщо ви крутий спеціаліст у якійсь ніші послуг інтернет-маркетингу, якої, швидше за все, ще немає в групі агентств Netpeak, напишіть мені, може, на нашій базі ви і запустите ще одне невелике (спочатку) агентство.

На нашій інфраструктурі, екосистемі та інвестиціях.

III > I

@artemborodatiuk
Про суперсили, які нам дала війна – частина 1

23 лютого в Одесі ми закінчили стратегічну сесію Netpeak Core, о 23:00 я повернувся додому і видихнув вголос: «Здається, нарешті в нас все виходить і можна трохи розслабитися». Реально, я так сказав сам собі вперше за 17 років.

На стратсесії запланували, як збільшити групу компаній у десять разів за наступні три роки. Проте все перекреслив фюрер XXI століття.

Будь-які почуття тоді швидко змінила злість. Дуже швидко ввімкнувся адреналіновий режим та суперпродуктивність, на яких я пропрацював наступні три місяці.

Пам'ятаю, як з самого початку була хибна, як я зараз розумію, впевненість, що важливо донести правду якомога більшій кількості расіян.

Ми організували для цього дуже потужну кампанію: робили розсилки та інший аутрич для користувачів продуктів з расії. Тоді ще не знали, що вони намертво зазомбовані.

Пишаюсь, що Netpeak Group вже 24 лютого о 13:00 отримав бан наших сайтів від рабкомнагляду – уявіть, наскільки швидко ми розгорнули кампанію в перші години повномасштабної агресії.

Паралельно з цим проводили евакуацію співробітників, рятували наших людей, допомагали за можливості клієнтам. Як би нам не було важко, розуміли, що є ті, кому набагато гірше.

Війна відбирає все. Однак, озираючись, я розумію, як багато ми здобули на стратегічному рівні.

Цей пост присвячений до річниці найбільш огидного вторгнення у світовій історії. Але він про суперсили, які ми, українці, здобули завдяки цій, найбільшій після другої світової, війні.

1. Суперєдність.

Вперше за всю історію незалежної держави українці зрозуміли, наскільки вони далекі від людей за північно-східними кордонами та здобули справжню незалежність.

Пригадали (або вперше дізналися), що ця війна триває вже більше 400 років, протягом яких Україну намагаються захопити і зруйнувати.

Колись московія вкрала у нас назву «Русь», зараз хочуть вкрасти Київ. Але ми усвідомили, що не хочемо мати нічого спільного з расіянами.

2. Суперсвобода.

Україна для всього світу тепер світоч сміливості, свободи та демократії. А ще – професіоналізму. Те, що робить ЗСУ, є прикладом супер-професіоналізму, завдяки якому нас знає весь світ.

Я люблю подорожувати та грати в футбол. І де б я не йшов на поле, щоб поганяти м'яча – у Таїланді, Мексиці, США – у половині випадків мене вже в середині грі кликали «russo», хоча я на початку казав, що з України.

Впевнений, зараз таке неможливо. Україну вже сприймають як державу, яка задає чи не всі тренди світової політики, а made in Ukraine – знак якості. Це і про людей, і про технології, про все.

3. Суперясність.

Завдяки війні чітко побачили, хто у світі є нашими справжніми друзями. Всі маски скинуті. Весь світ бачить, якою брехливою та слабкою є расія, а ми побачили справжню Угорщину, справжню Фінляндію, Польшу, Естонію, Великобританію, США.

Ми бачили Бучу і, звільнивши Маріуполь, задокументуємо ще чимало злочинів з минулого. Всі бачать, як расія бреше у кожному публічному прояві – від «чесної» участі своїх спортсменів на Олімпіаді до фальсифікацій воєнних злочинів.

В результаті ми отримали суперясність: ні, нам не треба нічого від расії. Так, наш шлях – Європа і Захід. Немає більше історій про російську мову, культуру та весь цей булшіт.

Свобода та відсутність законів, де сильний перемагає слабого, – ось за що ми воюємо.

4. Супермодернізація армії.

Ми з вами зараз є свідками (а дехто і учасником) становлення military tech індустрії України.

Ми усвідомлюємо, що не зможемо перемогти у протистоянні один на один, бо нас менше, бо в нас просто менше ресурсів. Саме тому ми маємо створювати високотехнологічні засоби боротьби з агресором.

Наша ставка на технології, ми бачимо, як наші військові працюють з дронами, український дрон вразив мінімум чотири расійські великі кораблі.

Нещодавно Netpeak Group проінвестувала $50 тисяч у виробництво українських дронів-камікадзе.

Україна отримала величезний буст в military tech і самостійно почала створювати військові технології, тож вірю, що після перемоги сегмент виробництва сучасної зброї в Україні буде найкращим у світі.

@artemborodatiuk
Про суперсили, які нам дала війна – частина 2

5. Суперспільнота.

Завдяки війні у нас швидко сформувалося дуже активне громадянське суспільство. Всі працювали і продовжують працювати заради спільної мети: годують ЗСУ, віддають свої склади під гуманітарні вантажі, плетуть маскувальні сітки, варять протитанкові їжаки.

6. Супер IT.

IT стала чи не єдиною сферою, де прибутки з експорту за рік війни зросли на $400 мільйонів – до $7,34 мільярдів. Ми побачили, що IT-сектор здатен зростати навіть під час воєнних дій, тож цей сегмент економіки насправді важливий для України і його потрібно розвивати.

Величезний респект Мінцифри, яка створила «Дія.City» та сприяла розвитку галузі, а особливо таким інноваційним лідерам, як Михайло Федоров, Олександр Борняков, Єгор Дубінський, Наталя Денікеєва.

Впевнений, чимало магазинів, ресторанів, заправок, СТО вижили і продовжують заробляти, тому що їхні клієнти з IT мають зарплати, щоб сплачувати послуги, робити замовлення.

Я вже мовчу про те, скільки IT-компанії задонатили на війну.

7. Супердосвід.

Впевнений, більша частина українців, які зараз за кордоном, з часом повернуться. У них буде досвід життя в Європі, будівництва бізнесу за кордоном. Весь цей досвід допоможе нам з інноваціями у різних галузях економіки.

8. Суперменталітет.

Може, ви пам’ятаєте, як раніше про гарний сервіс казали «як в Європі». Зараз українці бачать, що у нас набагато ліпші сервіси пошти, банків, ресторанів, служб доставки, індустрії краси, медицини. Зараз «круто» = «як в Україні».

Ми зрозуміли, що у нас класні умови оподаткування бізнесу, яких немає в інших країнах.

Тепер українець шукає в Берлині ресторан «як у нас в Києві». Шукає онлайн-банкінг, як у нас в Україні. Хоче замовити послуги в салоні краси за кордоном і навіть не очікує, що рівень якості та сервіса може бути, як у нас.

9. Суперсвідомість.

Війна – криза, вона змушує швидко розставляти пріоритети та досягати цілей. У тебе немає часу на «поміркувати», немає часу на прокрастинацію. З'являється екзистенційне питання – ти його вирішуєш.

Тож війна дала нам можливість звільнити розум від зайвого і повністю присвятити себе тому, чого ти хочеш.

Ти краще усвідомлюєш свої цілі, краще розумієш, що потрібно, і корегуєш свою діяльність. Тобто ми стали набагато більш свідомими в своєму житті, ніж до війни.

10. Супервіра.

Один мій партнер пішов в зал та сказав, що тренуватиметься, аби після закінчення війни бути в ліпшому стані, ніж до її початку, щоб вийти з кризи сильнішим, ніж він був коли-небудь.

Ми зробили так само, але в бізнесі. Цього року нарешті почали створювати проєкти, які відкладали роками. Ми переробили нашу ERP-систему, доробили мемогенератор, який дозволяє сотрудникам підтримувати гарний настрій (можливо, також випустимо його на ринок), запустили рекрутинг-агентство Netpeak Recruiting.

Ми настільки віримо в ЗСУ, що інвестуємо у розвиток тут і зараз, щоб після війни бути ще сильнішими, ніж до неї.

- - -

У американців є вираз: «гарний час у скрутні часи». Це важко, проте варто помічати і те, що здобула Україна за рік війни.

Коли ми формулювали місію Netpeak Group «перейти з третього світу в перший за одне покоління, не змінюючи локації», то думали про економічну допомогу Україні та не мали визначених термінів досягнення мети.

Зараз я чітко бачу, що цю місію може реалізувати вже моє покоління, протягом 10-20 років. Україна має унікальний шанс стати однією з найрозвиненіших країн з великим ВВП.

Ми є учасниками історичних подій, про які буде знято чимало фільмів, написано багато книг. Саме тут і зараз ми впливаємо на світову історію. Давайте цінувати це.

Ми обов'язково переможемо, зло буде покарано.

III > I

Слава Україні.

@artemborodatiuk
Про інформаційну війну та «все, всюди і водночас» – частина 1

На обідах з підприємцями та волонтерами в тилу часто чую добрі слова про наші ініціативи з протидії інформаційній агресії ворога: «вау», «молодці», все у такому дусі.

Однак, коли зустрічаюся з військовими та тими, хто наближений до організації воєнних операцій, у 90% випадках відповіддю на «як ми можемо вам допомогти в інформаційній війні» є або мовчання, або «нам це не потрібно, краще придбайте броніки та дрони».

Війна – економічна безодня, і я чудово розумію своїх колег, які 100% зусиль спрямовують на матеріальне забезпечення армії. Тож у цьому пості буде непопулярна думка. А саме те, що пропаганда агресора не менш страшніша за ядерну зброю.

Расія – країна з дуже сильною пропагандою, яка розвивалася впродовж віків. Що ви знаєте про поразки расії з шкільної програми? Хоча вони програли японську, фінську, кримську війну. Чи розповідали про це раніше дітям? Ні.

Мене, як і переважну більшість з нас, вчили, що расія перемагає в усіх війнах. І навіть коли починаєш вивчати Другу світову, думаєш: «Наскільки ж марно витрачений час. Навіщо потрібно було втретє нападати, якщо до того расія вже двічі продемонструвала, що переможе – адже перемагали Наполеона та (як нам казали в школі) у Першій світовій. Невже не зрозуміло».

Чи багато уваги приділяли тому, що на інших фронтах Другої світової воювали союзники та відтягували частину сил Гітлера? Я у дитинстві майже нічого про це не знав, ця інформація подавалася непримітно.

Чи відомі широкому загалу прості факти агресії, брехні та крадіжок державного масштабу? Наприклад, такі:

1. У XII – XV століттях Новгородська республіка існувала окремо від Московії і навіть намагалася утворити союз з Великим князівством Литовським, москалі загарбили цю державу в результаті московсько-новгородської війни 1477-1478 року.

2. Свій прапор расія також вкрала, у Голландії. Ще є дискусії, коли саме це відбулося, однак за однією з версій голландський інженер Давид Бутлер, який будував перший московський військовий корабель «Орел», запитав, який стяг підняти на щоглі. І цар Олексій Романов в 1668 році обрав перегорнутий голландський прапор.

3. Ще у 1720 році країна-агресор звалася Московією. Тільки у 1721 Петро I вкрав назву Русь, адже вести свою історію від московського улусу Золотої Орди, як це було насправді, не солідно. А от від Києва, який виник в V столітті та був відомий в усіх країнах Європи, набагато престижніше.

4. Переписувати історію расіяни почали ще пізніше, у 1783 році. Катерина II створила комісію, яка, усупереч історичній правді, утверджувала право росіян на політичну та культурну спадщину Русі, і все її населення оголосила «єдиним народом». Тобто ще 240 років жодного «єдиного народу» не існувало.

5. Ще у 1992 році певна кількість населення «історично расійської» Кубані ідентифікувала себе як українців. Вже вільна від совка рфія продовжувала знищувати там все українське, що й засвідчив режисер-документаліст Валентин Сперкач.

Це і є досягнення расійської пропаганди, саме так вона і працює, використовуючи зброю, набагато потужнішу за ядерну – інформаційну. Саме тому будь-яка війна расіян стає «переможною», незважаючи на результат.

Це масовано транслюється на «підкорку» внутрішнім і зовнішнім споживачам, десятиліттями. Ще у 2015 році расія витрачала на пропаганду $3,5 мільярди доларів на рік, це більше $291,6 мільйонів на місяць.

Якщо ви вважаєте, що це не працює, подивіться на Африку. У одному з досліджень 2022 року взяли 72 000 твітів від мешканців африканських країн про війну, і 77% з них про те, що расія бореться з українським фашизмом.

У більш розвинених країнах ситуація з вірою в маячню краща, але навіть у США 2% населення безумовно вірить у пласку Землю, а це більше 6,5 мільйонів людей, яким можна задвинути будь що.

Наприклад, те, що уряд США знищив всіх птахів у 70-х, а замість них зараз літають дрони. Ви бачили колись пташенят голубів? Отож бо і воно.

До речі, ця теорія змови мені настільки подобалась, що я хотів розкрутити її до війни в Україні і подивитися на результат.

@artemborodatiuk
Про інформаційну війну та «все, всюди і водночас» – частина 2

Однією з причин того, що пропаганда і безглузді теорії взагалі працюють, є їхня «гучність» у інформаційному просторі. На Заході не прийнято доносити правду агресивно.

Взяти, наприклад, збитий расіянами літак МН17. Формується міжнародна комісія, вона одразу засуджує факт збиття літака, але напевно нікого не звинувачує. І тільки через вісім років розслідування збирає достатньо фактів, щоб винести вирок вбивцям.

Ми під час війни не можемо дозволити собі таку розкіш, як тривале та мовчазне розслідування кожного із злочинів расіян. Інакше б від нас вже нічого не лишилося.

Тож мені не зрозуміло, чому наш уряд досі не створив (а якщо створив, то чому він настільки неефективний) державний орган, що займається активною обороною та протидією супротивнику в інформаційній війні?

Такий орган має бути створений, адже війна триватиме доти, доки расія не змінить свій політичний курс, тобто доти там не буде революції або розпад країни на шматки.

Подивіться фільм «Люди Гітлера» – там чітко показують, що навіть у останні дні війни були прості люди, які голосно виправдовували тирана та не хотіли чути тих, хто казав їм правду.

Тож, якщо просто завершити війну і не переформатувати країну-агресора, вона знов нападе.

Революція та руйнація расії мають відбутися. У них чимало грошей, є засоби контролю власного населення, засоби впливу на українське суспільство через телеграм-канали, агенти впливу у США та ЄС.

Саме завдяки їхнім зусиллям частка республіканців, які вважають допомогу Україні надлишковою, збільшилась з 9% до 40% за останні 11 місяців. Відповідно, рівень підтримки України зменшується і це також досягнення расійської пропаганди.

У нашого ворога давні школи пропаганди, розвинуті методології роботи з НЛП різними мовами, віковий досвід створення «новоязу».

У цьому расія випередила весь світ. Тільки в цьому, але цього достатньо, щоб продовжувати цю війну і не соромитися брехати.

А чим світ може їй відповісти? Небензя у ООН здатен серйозно розповідати про бойових комарів з запалом, неприйнятним для дипломатів країн ЄС, Британії, США. У них відсутня сама можливість такої риторики, на рівні ДНК.

Поки вони спокійно, методично розслідують кожну заяву: де 100% фейк, а де ще потрібно зібрати докази, – путлєрівська пропаганда вже десять разів доведе пересічному юзеру, що правда – це ІПСО. Як з Бучею, наприклад.

Расія б'є з усіх стволів інформаційної зброї по Україні, Європі та США. Якщо я помиляюся, та просто не знаю про існування такого центру, напишіть мені.

Поки що у мене є тільки контакти людей, які за свій кошт без координації з кимось згори намагаються доносити правду до інших країн, мешканців країни-агресора, працювати з моральним станом українського суспільства тощо.

Хочу сказати всім, хто стверджує, що потрібно покупати дрони: ви праві.

Однак на інформаційному фронті також хтось повинен воювати. Це те саме, що сказати: «Нам не потрібні дрони, краще купуйте артилерію», або «Нам не потрібна артилерія, давайте краще літаки». Не треба обирати, треба мати все, одразу і водночас.

На війні неможливо перемогти без потужної інформаційної оборони, адже расія не зупиниться, доки не змінить політичний вектор. Змінить вона його тільки після руйнації країни або революції. Революція відбудеться тоді, коли у мізках місцевих громадян з’явиться хоч щось.

Тож, прошу всіх, хто може це зробити: зберіться, пролобіюйте та створіть центральний державний орган з інформаційної оборони.

Можливо, я помиляюся і насправді такий орган існує. Тоді прошу надати мені більше інформації про нього, бо українські підприємці, IT-підприємці, здатні допомогти йому і силами, і донатами.

Мене надзвичайно тішить те, що держава помічає зусилля IT-сфери з інформаційної протидії ворогу, однак прошу пересічних українців не недооцінювати інформаційну війну та цінувати тих, хто нею займається.

Бо тільки консолідація зусиль на всіх фронтах приведе до перемоги.

III > I

Слава Україні!

@artemborodatiuk
Всеукраїнський урок критичного мислення

Якщо ви давно підписані на мій канал, то знаєте, що у Netpeak Group є місія – перейти з третього світу в перший, не змінюючи локації.

Один з кроків, який, на мою думку, мають зробити для цього українці – якісно змінити ментальність. А для цього важливо прокачати критичне мислення, щоб припинити ставати об'єктами маніпуляцій, не потрапляти на гачок до політиків-популістів, та й взагалі маніпуляторів, не тільки від політики.

Критичне мислення – це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. З прагматичної точки зору критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем – від буденних до професійних.

У цьому пості розповім, чому вважаю, що розслідування Іллі Полудьонного про Спартака Субботу – чудовий кейс, який дозволить прокачати критичне мислення.

Не зараховую себе до хейтерів Спартака, просто вважаю, що цей великий матеріал (а там приблизно п'ять годин відео) виходить набагато далі за розкриття одного шахрая і є оптимальним, щоб навчитися працювати з інформацією та робити пруфчекінг.

Я не знаю, які цілі переслідували автори розслідування, важливим є те, як саме Суббота маніпулював суспільною думкою, журналістами, звичайними українцями.

Це симптоматична історія, саме тому, на мою думку, кожен українець має подивитися це розслідування та поширити його, безвідносно до того, чи знали ви раніше щось про його героя, чи ні.

У своєму розслідуванні Ілля демонструє справжній майстер-клас: як перевіряти дані в різних джерелах, знаходити співпадіння та маніпулятивні прийоми, наводити докази для підтвердження своєї думки, говорити про чутливі теми.

Без занурення в факти важко повірити, що шахрай може збирати величезні зали, на які скуповують квитки задовго до дня виступу, проводить консультації для бізнесу за захмарні суми, сидить на різних форумах поруч з найкрутішими селебами України.

Ба більше, він сам став такою селебою з 532 000 фоловерів в YouTube та 336 000 підписників в Instagram.

Якщо ви вважаєте це несуттєвим, просто уявіть на місці того псевдопсихолога хірурга. Подумайте, чи звернулися б ви до нього, якби дізналися, що він підробив свою біографію, купив диплом та взагалі це блогер, а не хірург.

Це ніяк не відрізняється від того, що робив Спартак Суббота, адже психолог працює з мозком людини.

Про популярність псевдоексперта каже і той факт, що навіть на нашому щорічному колі Netpeak Group у грудні 2022 року мені його запропонували, коли ми обговорювали, якого психолога запросити для короткої лекції про синдром відкладеного життя або як не ставити життя на паузу та віднайти сили в 2023 році.

Розумію, що тепер фанати цього персонажа проходитимуть всі п'ять стадій прийняття неминучого: заперечення, гнів, торг, депресію і нарешті приймуть той факт, що їх ошукали, – це нормальний процес.

Коли я подивився відео, подумав: які ж наративи використовуватиме герой розслідування, коли про нього дізнається?

1. Скаже, що він все сам так підлаштував, щоб розслідувачі дізналися про його помилки. І в коментарях вже бачу прихильників такої позиції. Добре, в такому випадку хай з ним працюють правоохоронці за справою з шахрайства.

2. Скаже, що це Ілля намагається побудувати свій бренд за його рахунок.

Нагадаю, Ілля – засновник платформи «Тритфілд», співавтор (разом з Марком Лівіним) книги «Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці», автор одного з найпопулярніших подкастів «Простими словами». Це крутий професіонал і я не бачу причин для його піару на хайпі навколо якихось імен. Навіть якщо він піариться, я все одно вдячний йому за цей проєкт.

Так, я вважаю Спартака Субботу маніпулятором та брехуном, проте набагато важливішим для розвитку критичного мислення є метод цього розслідування, фактчекінг та спосіб презентації інформації.

Тому ще раз: раджу подивитися і пошерити ці відео. Бо якщо ми не розвиватимемо здатність відокремлювати правду від брехні, за кілька років з'явиться якийсь «Динамо Неділя», який тими самими методами забиратиме у нас гроші та здоров'я.

III > I

@artemborodatiuk
Шукаю Education Project Manager

За 17 років серійного підприємництва я засвоїв чимало алгоритмів побудови бізнесу та керування командами, а три роки тому вирішив об'єднати свій досвід у курс для менеджерів Netpeak Group – просто трохи почав набридати сам собі, повторювати одне й те ж, а також бачити, як менеджери наступають на ті самі граблі на різних етапах роботи, про які я міг попередити.

Цього року курс став моїм головним фокусом та ціллю №1 (звісно після таски мочити рабсію), тому:
1. Нарешті записав всі 26 відео першої версії курсу.
2. Набрав перший поток студентів – 31 менеджер Netpeak Group.
3. Почав роботу над книгою за мотивами курсу.

Зараз на перевірку кожного домашнього завдання йде 10-15 хвилин, на QA-сесії кожні два тижні – 2-3 години. Для мене це чимала частина мого часу.

Навчання першого потоку студентів триватиме протягом року – а я вже хочу, аби цей курс якнайшвидше пройшли всі 160+ менеджерів Netpeak Group.

Для масштабування проєкту я шукаю людину на позицію Education Project Manager. Ось – посилання на вакансію в Facebook, щоб ви могли поділитись нею.

Він (або вона) стане «тим, кому більше за всіх треба» на курсі для менеджерів та візьме на себе мої обов'язки з модерації курсу всередині Netpeak Group, а згодом, сподіваюся, і для більш широкої аудиторії.

Далі я накидаю портрет ідеального кандидата на цю вакансію, а ви, якщо впізнаєте себе або знайомого – одразу пишіть рекрутеру:

1. Чіткий. Занурюється у всі подробиці, вміє і любить працювати з даними, структурувати їх у Google Spreadsheets. Не прогавить відповісти, якщо його спитали. Не забуде записати фоллоу-ап після зустрічі.

Словом, суперчіткий.

2. Легкий. Легко спілкується з новими людьми, може водночас підтримувати діалоги з великою кількістю співбесідників, йому легко прохати та навантажувати їх чимось.

3. Product Mindset. Хоче побудувати якісний освітній продукт.

Вже знайомий з сферою онлайн-освіти – знає, як мотивувати дорослих зайнятих людей навчатися та працювати над собою. Створює нові ідеї, тестує, здатен засвоювати нові методології від колег.

Словом, не стоїть на місці та постійно експерементує.

4. Може бути головним. Має досвід роботи як того, «кому більше за всіх треба».

Це не обов'язково CEO, проєктний менеджер або продакт-овнер, але на цих позиціях частіше за все стрічаються ті, хто бере на себе найбільшу відповідальність за майбутнє проєкту, найбільш вимогливі до дрібниць та найбільш автономні.

Не я його маю мотивувати, а він мене. Не я його прошу щось зробити, а він мене. Я – лише інструмент у його (або її) руках.

5. Фан Netpeak Group. Буде класно, якщо ця людина вже багато знає про Netpeak, такий собі фан групи, розуміє наші цінності, їй в цілому подобається те, що ми робимо.

Ідеальний варіант, якщо вона вже розділяє мої інтереси, їй заходить та надихає мій стиль постів, гумор, спосіб викладення думок, аргументація та, головне, мої цілі.

6. Трудоголик. Хоче і може старанно працювати.

Це не означає, що треба працювати до ночі, це означає, що він 8 годин на добу продуктивний та ефективний, не практикує ванільно-хіпстерсько-лате стиль.

7. Позитивний та енергійний. Після зустрічі з цією людиною отримуєш натхнення, хочеш створювати щось нове, а не навпаки.

Звісно ж, Education Project Manager працюватиме зі мною особисто, а це означає чималу кількість тасок щодня, безліч нової інформації та безперервну прокачку себе.

Якщо ви така людина, або знаєте її – пишіть. Бонус за рекомендацію спеціаліста, який почне з нами працювати – $1000.

III > I

@artemborodatiuk
Чотири гарячі вакансії у сфері miltech

Будь ласка, поширте цей пост у facebook, instagram та розкажіть знайомим, які вже встигли отримати досвід в розробці та виробництві БПЛА.

Колись я розповідав про Netpeak Talent – рекрутингову агенцію у складі Netpeak Group, яка надає ринку послуги закриття вакансії «під ключ». Цим постом хочу допомогти нашій команді закрити ваки для одного дуже дуже важливого українського виробника, який займається розробкою та створенням БПЛА – TAF Drones.

TAF Drones вже виготовляє три тисячі БПЛА на місяць, що добре допомагає у захисті країни від окупанта. Зараз TAF Drones прагне вийти на новий рівень систематизації та розвитку. Цілі амбітні:

1. Вийти на виробництво 10 000 БПЛА на місяць.
2. Створити найпотужніший R&D-центр для запуску нових продуктів та апгрейду старих.
3. В результаті стати найбільш потужним та кращим виробником БПЛА в країні.

Це завдання із зірочкою, та я вірю, що за допомоги ком’юніті ми знайдемо «саме тих» професіоналів, які посилять виробництво клієнта і водночас наблизять нашу перемогу та розпад ворожої імперії.

Ось на які гарні та високооплачувані позиції потрібні люди:

1. Head of R&D – відповідатиме за покращення поточних продуктів та створення нових, потрібен досвід в miltech та розробці БПЛА.

2. Head of Engineering – відповідатиме за покращення поточних продуктів, створення нових команд та управління командами software та hardware інженерів. Шукають фахівця із сильною технічною експертизою в розробці БПЛА та розумінням embedded систем.

3. Head of Manufacturing (керівник виробництва) – відповідатиме за план виробництва, закупки та якість продукції. Потрібна людина з досвідом роботи на заводах/виробництвах, що виготовляють багатокомпонентну продукцію (електронну, механічну).

4. Chief Operating Officer – операційний директор із досвідом роботи на виробництві, що виготовляє багатокомпонентну продукцію. В перспективі – обійняти позицію СЕО.

Серед бажаних вимог, крім досвіду, – громадянство України та Київ, Дніпро як бажані місця проживання. Кандидатам потрібно готуватися до частих бізнес-подорожей.

За зрозумілих причин не можу дати більше інформації, деякі відповіді зможете отримати у рекрутера @recruiter_daniel.

За рекомендацію людини, яку візьмуть на роботу, – $1000.

P.S. Чи не вперше прошу максимальне поширення посту у медіа та соцмережах. Самі розумієте, чому важливо, щоб такий бізнес розвивався.

P.P.S. Ще раз – мова про бізнес, гарну високооплачувану роботу, а не волонтерський проєкт.

Україна зараз – це кремнієва долина мілтеку. Давайте використаємо це, щоб вже жодні варвари ніколи не нападали на Україну. На сильну Україну. Тому що варвари бояться тільки сильних.

Слава Україні!

III > I

@artemborodatiuk
Інтерв'ю для «Першого мільйона»

Записали випуск «Першого мільйону» для Forbes. Говорили без зупинки більше трьох годин, – навіть не помітив, як промайнув час.

Я майже не читав Forbes старого формату (до 2014 року). Там писали про якісь дуже «далекі» від мене та недосяжні великі компанії. Вони займалися рудами, нафтою, в них були шахти, елеватори і все таке. Я не відчував, що ця інформація могла дати мені щось нове чи розвинути. Все було ніби для якоїсь іншої бульбашки людей.

Новий Forbes в останні роки навпаки приділяє багато уваги малому і середньому бізнесу. Я вважаю, що саме це робить економіку сильніше. Зараз можна прочитати і про ті самі руди та елеватори, але вже несеться багато контенту про більш зрозумілі та впізнавані компанії. Впевнений, що це надихає звичайних читачів та українських підприємців, адже героєм нового Forbes може стати кожен.

Під час інтерв'ю я вперше розкрив деякі речі з свого життя та історії Netpeak Group, тож за лінком ви знайдете прямі підтвердження своїм найбільш сміливим припущенням)

III > I

@artemborodatiuk
7 порад, як перейти на українську, навіть коли обмаль часу

➡️ Ідея написати цей пост виникла на одній з зустрічей з підприємцями в Києві, які, як і я, дуже перевантажені, але свідомо вирішили перейти на спілкування українською. Не у всіх виходить швидко опанувати солов’їну, тому вирішив поділитися власним досвідом та хаками, які мені допомогли.

Справа в тому, що з самого початку повномасштабної війни, коли я допомагав нашій IT-армії невеличкими справами, я бачив, як ворог використовує мордорську як зброю в інформаційному просторі. Тож вирішив, що маю перейти на українську. Я зрозумів, що мова – рів, який відокремлює нас від диких варварів.

Мені було дуже складно – немає хисту до вивчення мов (значно легше з математикою) і до 2022 року я майже не розмовляв українською. Ще одна складність у тому, що, коли намагаєшся утримувати на поверхні бізнеси під час війни та паралельно займатися волонтерською діяльністю нон-стоп, важко тягнути ще щось.

Тож от що допомогло мені відносно швидко та вільно спілкуватися українською:

1️⃣ Коли я вирішив перейти на українську, то постійно «підвисав» на словах-зв’язках, це мене значно уповільнювало, я соромився і нервував. Тому з самого першого дня навчання просто виписав собі ці слова і зазубрив:

Адже, вочевидь, начебто, ніби як, загалом, напевно / мабуть, тобто, майже / ледь, схожий / на зразок, щойно, власне, також = теж, на мій погляд, на мою думку, як на мене, можливо, ймовірно, вважаю, гадаю, міркую, думаю, здається кращим, більш доцільно / доцільніше, буде ефективніше, сподіваюся, бо = тому що, в підсумку, принаймні, щонайменше, хоча б, ближче до суті, справа в тому, що; в основі цієї думки лежить той факт, що; якби йшлось суто про щось, то.

2️⃣ Виписав деякі фрази з Google Translate. Зокрема, ті, що часто використовую під час робочих зустрічей, наприклад: «на двох стільцях», «сери, перди, грійся» (це коли нічого не зроблено, а від тебе вимагають репорт), «пішов, як за море срати» (коли хтось дуже довго не виконує завдання).

3️⃣ Поставив українську як головну мову на всіх пристроях та зніс мордорську. Це змушувало використовувати українську частіше.

4️⃣ Знищив весь російськомовний контент довкола себе в YouTube, Facebook, Instagram. Перестав читати мордорські медіа, слухати YouTube-відео російською. Це я зробив ще в лютому 2022 року, але російські відео якось довго ще з’являлися в рекомендаціях, тож я продовжував їх блокувати. Те саме зробив з усіма моїми знайомими чи друзями з минулого в Facebook, які не засудили війну і лишились в мордорі.

Зрозуміло, що місце російськомовного контенту займає україномовний. Мені, наприклад, дуже подобаються канали з просвітницьким контентом: «Історія без міфів», «імені Т.Г. Шевченка», «Останній Капіталіст» тощо.

5️⃣ Окремий пункт – відмова від російськомовних треків, – тут ще і не даєш ворогу заробити. Можливо, за виключенням виконавців, які дуже чітко виступили проти і до сьогодні створюють контент з підтримкою України і засудженням мордора. Хоча зараз я взагалі нічого не слухаю російською.

6️⃣ Нарешті, головне, – важливо почати працювати з репетитором. Я обрав Ярославу Савош-Давидову – дуже їй вдячний за те, що вона працює зі мною з розумінням, що у мене бракує часу і я не можу виконувати домашки. Ярослава – приклад гарного ненапряжного репетитора: вона дає мені читати українські книжки просто на уроці, дивитися українських виконавців, YouTube-канали, проходити тести, щось обговорювати, тому ці уроки мають практичний напрям.

7️⃣ Дуже допомогла порада Ярослави: всі аудіо та відео, які я надсилаю колегам, – записувати українською. Спочатку було дуже повільно, дуже незручно, принаймні перший місяць. Але мене мотивував позитивний фідбек колег та їхня підтримка.

Звісно, це не вичерпний перелік порад. Якщо є те, що допомогло саме вам, напишіть мені в коментарях в фейсбуці, можливо, вони увійдуть в другий пост про вивчення української. А якщо вам складно, дуже раджу звернутися до Ярослави, – вона класний педагог!

III > I

@artemborodatiuk

–––
Щиро вважаю, що 🇺🇦 мова – наш захист, тому вирішив поділитися своїм досвідом.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Netpeak Group в Spotify – відкривай нову музику з плейлістами яскравих українців

Мало хто знає, що я затятий меломан зі стажем 20+ років :) Вирішив трохи приділити часу та уваги своєму захопленню, тож скоро чекайте мій перший музичний витвір (не переймайтеся – співати не буду, це електронна музичка :)), а сьогодні анонсую проєкт з плейлістами яскравих українців на сторінці Netpeak Group в Spotify. Як туди потрапляють люди? Дуже просто. Я прошу знайомих чи друзів, серед яких є відомі чи не дуже, але потужні у своїй справі підприємці, рекламісти, блогери, музиканти та просто класні люди, зібрати плейлісти і дати мені, щоб викласти в паблік.

Чому цей проєкт «вистрілив»? Тому що ви, наприклад, можете багато років читати телеграм-канал або фейсбук засновника Monobank і підприємця 2023 року за версією Forbes Олега Гороховського, чи дивуватися здобуткам номінантки Греммі Тані Муїньо, чи дивитись тіктоки Даші Кубік, але ви ніколи раніше не бачили цих людей через призму їх музичних вподобань. А тепер – можете це зробити завдяки нашому дуже простому проєкту.

Наразі у нас 17 плейлістів (разом з моїм), авторами яких є:

– режисерка Tanu Muiño;
– музикальний виконавець та продюсер Cepasa;
– засновник Monobank Олег Гороховський;
– блогер Антон Птушкін;
– ресторатор Міша Кацурін;
– fashion-фотограф Юкка Подольська;
– блогерка Даша Кубік;
– техноблогерка Ноталка Шелягіна;
– засновник музичного ком’юніті RE-Lazz music Олексій Клочко;
– CEO стартап-студії мобільних додатків Kiss My Apps Дмитро Лола;
– партнер групи диджитал-агенції Netpeak Андрій Чумаченко;
– засновник креативної агенції Banda Єгор Петров;
– засновник Ponchyk Boy Саша Жиляєв;
– засновник креативної агенції I am IDEA Ігор Фінашкін;
– CEO софтверної компанії Cargofy Стах Возняк;
– засновник магазинів техніки «Техно Їжак» Олексій Гулий.

Мені чомусь подобається цей простий і приємний проєкт, тому підписуйтесь і відкривайте музичну сторону відомих особистостей чи просто яскравих українців, якщо когось ще не знаєте :)

III > I

@artemborodatiuk
Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану

Те, що я увійшов до складу Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, стало для мене несподіванкою, дякую Президентові за довіру та готовність до постійної комунікації. Супер, що він озвучив важливі для бізнесу проблеми.

Буду готовий зробити все, що від мене залежить.

Та маю попередити: рада – не міністерство, не фракція, не той орган, що здатний вирішити всі економічні проблеми. Для цього у держави є чимало працюючих структур.

Щодо мене, то я продовжую займатися бізнесом. Звісно, поважаю роботу політиків, вона дуже важлива і я бачив політиків, які роблять важливі і круті речі. Але я не став і категорично не хочу ставати політиком, та всі, хто входять до ради зараз, – не представники владних структур, не відповідають за політичні рішення.

Я бачу задачі ради (зараз певні процеси ще будуються) в тому, що ми будемо доносити своє бачення, допомагати створювати законопроєкти, шерити експертизу. Але це дуже абстрактно, – щоб визначити конкретні кроки в роботі ради, ми сьогодні вже поспілкувалися з керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. Обговорювали наші цінності, а також задачі групи.

Починаємо працювати з наступного тижня. Трохи пізніше опублікуємо перші пріоритетні задачі, на яких сконцентруємося.

У мене досить зрозумілий концепт і шлях, про який я неодноразово розповідав, – в відео про місію Netpeak Group (ось ще один допис про те, як працює наша місія на прикладі соціальних проєктів), в особистому блозі.

У мене є бачення, як змінити економіку країни, не входячи до політики, просто тепер я маю значно більше шансів на успіх.

Друзі, я вважаю, що створення Ради з питань підприємництва – справді гарна новина, я впевнений в усіх підприємцях, які зараз у складі ради – Олег Гороховський, Костянтин Єфименко, Тарас Кицмей, Вʼячеслав Климов, Олександр Конотопський, Дмитро Олійник – ми зробимо все можливе.

III > I

@artemborodatiuk

Facebook | Instagram | YouTube | Linkedin | Threads | Twitter
2024/03/28 20:16:42
Back to Top
HTML Embed Code: