В результаті московські експерти з Центральної Азії кажуть, що існує невелика або взагалі немає перспектив, що Москва звідкись візьме гроші, щоб побудувати інфраструктуру для відведення сибірської річкової води до Центральної Азії до кінця 21 століття. Ця жорстка російська позиція, яка, ймовірно, триватиме до тих пір, поки москва продовжить війну проти України, посилить напруженість між росією та урядами Центральної Азії.
Так буде тривати, незважаючи на випадкові визнання російських коментаторів, що позиція кремля коштує йому друзів і що перспектива масового припливу середньоазіатців до рф, особливо на схід від Уралу, надто реальна. Вони визнають, що такий розвиток подій змінить етнічну карту росії та загрожує соціально-політичною нестабільністю, враховуючи зростаючу російську ксенофобію проти жителів Центральної Азії.
Якщо мільйони жителів Центральної Азії врешті-решт втечуть зі своїх маловодних батьківщини, то це лише додасть масла в вогонь етнічного конфлікту в рфі і спровокує хвилю насильства не тільки між росіянами та центральноазіатами, але й між росіянами та корінними мусульманськими країнами
Тому є три варіанти розвитку подій:
Країни Центральної Азії, ймовірно, дистанціюються від москви, навіть якщо все більше їхніх громадян мігрують до росії, щоб отримати доступ до достатньої кількості води.
КНР, Афганістан та, можливо, інші країни розширять свій вплив у регіоні за рахунок росії
Росія ж стане місцем етнічних конфліктів та політичної нестабільності, яку тягне за собою такий розвиток подій
Якби москва зайняла іншу позицію щодо відволікання деяких сибірських річкових вод до Центральної Азії або навіть проявила себе більш співчутливою до проблем жителів Центральної Азії, вона могла б уникнути всіх цих небажаних результатів. Однак зараз кремлю може бути занадто пізно відновити репутацію, враховуючи всю увагу та гроші, які він витратив на Україну + нехтування країнами, які до недавнього часу занадто прагнули отримати прихильність російського уряду. Це відкриває нові можливості для інших, включаючи тих, кого росія вважає своїми друзями та союзниками, таких як КНР, так і інших, яких вона вважає своїми геополітичними конкурентами»
Ремарка. Центральноазійські еліти вже не перший рік асоціюють воду як геостратегічну обіцянку, яку москва їм винна. Це залишилося з часів ссср в них - республіки отримували дотаційне водопостачання як частину “справедливого розподілу ресурсів”. Москва ж наобіцяла Сибірську воду ще з 1970-х, про проєкт так і не було реалізовано
Вода стала новою нафтою і кремль це розуміє. Проте для російської еліти віддавати Сибірську воду в Центральну Азію — це те саме, що зараз безкоштовно постачати нафту в Монголію. Москва зберігає сибірські води не для друзів, а лише як торговий інструмент на чорний день. І якщо він колись настане, то покупець буде Пекін, а не чурки
Вже зараз Китай вкладається в будівництво підземних резервуарів і гігантських водосховищ поблизу Алтаю, готуючись отримувати воду з російських джерел. Знаючи це, кремль мовчить - воду треба залишити китайському хазяїну, Душанбе та Ташкент почекають
Далі. Росія навмисно не погоджується на водогін не тільки з технічних чи економічних причин. Фактично іде перевірка на лояльність “молодших братів” — на які поступки вони готові піти, поки в них проблеми з водою. Кремль грає у варіант класичної “дресури голодом”: він просто спостерігає, хто перший попросить, хто перший почне публічно погрожувати, а хто перекине погляд на Китай.
Водночас Центральна Азія вже використовує населення як зброю - коли місцеві чиновники кажуть москві: “дайте нам воду, бо інакше ми прийдемо всі”, це не пуста погроза. Вони реально можуть зробити так, щоб людей словʼянської зовнішності за Уралом шукали серед білого дня
І росія в даному випадку на шпагаті, бо прекрасно розуміє, що якшо збудує водогін і оплатить таким чином лояльність Центральної Азії, це буде означати шо з росією можна розмовляти мовою погроз та шантажу 👇👇
В результаті московські експерти з Центральної Азії кажуть, що існує невелика або взагалі немає перспектив, що Москва звідкись візьме гроші, щоб побудувати інфраструктуру для відведення сибірської річкової води до Центральної Азії до кінця 21 століття. Ця жорстка російська позиція, яка, ймовірно, триватиме до тих пір, поки москва продовжить війну проти України, посилить напруженість між росією та урядами Центральної Азії.
Так буде тривати, незважаючи на випадкові визнання російських коментаторів, що позиція кремля коштує йому друзів і що перспектива масового припливу середньоазіатців до рф, особливо на схід від Уралу, надто реальна. Вони визнають, що такий розвиток подій змінить етнічну карту росії та загрожує соціально-політичною нестабільністю, враховуючи зростаючу російську ксенофобію проти жителів Центральної Азії.
Якщо мільйони жителів Центральної Азії врешті-решт втечуть зі своїх маловодних батьківщини, то це лише додасть масла в вогонь етнічного конфлікту в рфі і спровокує хвилю насильства не тільки між росіянами та центральноазіатами, але й між росіянами та корінними мусульманськими країнами
Тому є три варіанти розвитку подій:
Країни Центральної Азії, ймовірно, дистанціюються від москви, навіть якщо все більше їхніх громадян мігрують до росії, щоб отримати доступ до достатньої кількості води.
КНР, Афганістан та, можливо, інші країни розширять свій вплив у регіоні за рахунок росії
Росія ж стане місцем етнічних конфліктів та політичної нестабільності, яку тягне за собою такий розвиток подій
Якби москва зайняла іншу позицію щодо відволікання деяких сибірських річкових вод до Центральної Азії або навіть проявила себе більш співчутливою до проблем жителів Центральної Азії, вона могла б уникнути всіх цих небажаних результатів. Однак зараз кремлю може бути занадто пізно відновити репутацію, враховуючи всю увагу та гроші, які він витратив на Україну + нехтування країнами, які до недавнього часу занадто прагнули отримати прихильність російського уряду. Це відкриває нові можливості для інших, включаючи тих, кого росія вважає своїми друзями та союзниками, таких як КНР, так і інших, яких вона вважає своїми геополітичними конкурентами»
Ремарка. Центральноазійські еліти вже не перший рік асоціюють воду як геостратегічну обіцянку, яку москва їм винна. Це залишилося з часів ссср в них - республіки отримували дотаційне водопостачання як частину “справедливого розподілу ресурсів”. Москва ж наобіцяла Сибірську воду ще з 1970-х, про проєкт так і не було реалізовано
Вода стала новою нафтою і кремль це розуміє. Проте для російської еліти віддавати Сибірську воду в Центральну Азію — це те саме, що зараз безкоштовно постачати нафту в Монголію. Москва зберігає сибірські води не для друзів, а лише як торговий інструмент на чорний день. І якщо він колись настане, то покупець буде Пекін, а не чурки
Вже зараз Китай вкладається в будівництво підземних резервуарів і гігантських водосховищ поблизу Алтаю, готуючись отримувати воду з російських джерел. Знаючи це, кремль мовчить - воду треба залишити китайському хазяїну, Душанбе та Ташкент почекають
Далі. Росія навмисно не погоджується на водогін не тільки з технічних чи економічних причин. Фактично іде перевірка на лояльність “молодших братів” — на які поступки вони готові піти, поки в них проблеми з водою. Кремль грає у варіант класичної “дресури голодом”: він просто спостерігає, хто перший попросить, хто перший почне публічно погрожувати, а хто перекине погляд на Китай.
Водночас Центральна Азія вже використовує населення як зброю - коли місцеві чиновники кажуть москві: “дайте нам воду, бо інакше ми прийдемо всі”, це не пуста погроза. Вони реально можуть зробити так, щоб людей словʼянської зовнішності за Уралом шукали серед білого дня
І росія в даному випадку на шпагаті, бо прекрасно розуміє, що якшо збудує водогін і оплатить таким чином лояльність Центральної Азії, це буде означати шо з росією можна розмовляти мовою погроз та шантажу 👇👇
Secure video calling is in high demand. As an alternative to Zoom, many people are using end-to-end encrypted apps such as WhatsApp, FaceTime or Signal to speak to friends and family face-to-face since coronavirus lockdowns started to take place across the world. There’s another option—secure communications app Telegram just added video calling to its feature set, available on both iOS and Android. The new feature is also super secure—like Signal and WhatsApp and unlike Zoom (yet), video calls will be end-to-end encrypted.
Spiking bond yields driving sharp losses in tech stocks
A spike in interest rates since the start of the year has accelerated a rotation out of high-growth technology stocks and into value stocks poised to benefit from a reopening of the economy. The Nasdaq has fallen more than 10% over the past month as the Dow has soared to record highs, with a spike in the 10-year US Treasury yield acting as the main catalyst. It recently surged to a cycle high of more than 1.60% after starting the year below 1%. But according to Jim Paulsen, the Leuthold Group's chief investment strategist, rising interest rates do not represent a long-term threat to the stock market. Paulsen expects the 10-year yield to cross 2% by the end of the year.
A spike in interest rates and its impact on the stock market depends on the economic backdrop, according to Paulsen. Rising interest rates amid a strengthening economy "may prove no challenge at all for stocks," Paulsen said.
