💔До Дня батька — напучування Василя Стуса сину (уривки листів).
На жаль, через арешти і заслання листування було чи не єдиним способом спілкуватися з сім’єю — дружиною Валентиною та сином Дмитром. Часто листи вилучали і конфісковували… Саме у листах поет Василь Стус ділився з сином важливими для формування людини істинами та цінностями, які і сьогодні є актуальними!
«Отож – рости добрим козаком, чесним і правдивим, не потурай злу і знай, що Твій батько віддавав усе своє життя, аби людям жилося краще – всім людям на всій землі. І рости чесним українцем… Цілую. Вірю в Тебе. Тато».
На жаль, через арешти і заслання листування було чи не єдиним способом спілкуватися з сім’єю — дружиною Валентиною та сином Дмитром. Часто листи вилучали і конфісковували… Саме у листах поет Василь Стус ділився з сином важливими для формування людини істинами та цінностями, які і сьогодні є актуальними!
«Отож – рости добрим козаком, чесним і правдивим, не потурай злу і знай, що Твій батько віддавав усе своє життя, аби людям жилося краще – всім людям на всій землі. І рости чесним українцем… Цілую. Вірю в Тебе. Тато».
Друзі, як і обіцяли на наш день народження, частину коштів —
100 000 грн — переказали на медичне обладнання для опікового відділення у межах збору «Допомога незламним дітям». Збір здійснюється на фандрайзинговій платформі онлайн-благодійності dobro.ua
Ці кошти необхідні Дитячій Лікарні Святого Миколая у складі Національного реабілітаційного центру «Незламні». Опікові травми займають друге місце серед дитячого травматизму та є одними з найскладніших у лікуванні. Саме у цій лікарні отримують допомогу важкопоранені діти. Зичимо якнайшвидшого одужання і відновлення всім пацієнтам.
🥰Про інші перекази також будемо звітувати!
#Абабагаламага #Ababahalamaha
100 000 грн — переказали на медичне обладнання для опікового відділення у межах збору «Допомога незламним дітям». Збір здійснюється на фандрайзинговій платформі онлайн-благодійності dobro.ua
Ці кошти необхідні Дитячій Лікарні Святого Миколая у складі Національного реабілітаційного центру «Незламні». Опікові травми займають друге місце серед дитячого травматизму та є одними з найскладніших у лікуванні. Саме у цій лікарні отримують допомогу важкопоранені діти. Зичимо якнайшвидшого одужання і відновлення всім пацієнтам.
🥰Про інші перекази також будемо звітувати!
#Абабагаламага #Ababahalamaha
🩷
ЛІТО
Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий — віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!
П’яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, мов свіча,
І тремтить схвильоване колосся,
Прихилившись до мого плеча.
В сотах мозку золотом прозорим
Мед думок розтоплених лежить,
А душа вклоняється просторам
І землі за світлу радість — жить!
І за те, що стільки уст палило
І тягло мене вогнем спокус,
І за те, що замінить несила —
Ні на що — твоїх єдиних уст!
Олена Теліга
🩷
ЛІТО
двоє несамовито
двоє задихано
завчили одне одного напам’ять
як хрестоматійні вірші і навіть
пісок та трава тепер безсилі
створити їм ілюзії таємності і
не можуть їх врятувати
ті двоє насамовитих жаркого полудня
мовчки сидять у кімнаті думають про
єдиного хто зміг би їм принести
порятунок думають про сніг який
міг би їх надовго засипати
чути знадвору шелест піску
чути знадвору шелест трави
чути знадвору голос
продавця морозива
Грицько Чубай
ЛІТО
Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий — віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!
П’яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, мов свіча,
І тремтить схвильоване колосся,
Прихилившись до мого плеча.
В сотах мозку золотом прозорим
Мед думок розтоплених лежить,
А душа вклоняється просторам
І землі за світлу радість — жить!
І за те, що стільки уст палило
І тягло мене вогнем спокус,
І за те, що замінить несила —
Ні на що — твоїх єдиних уст!
🩷
ЛІТО
двоє несамовито
двоє задихано
завчили одне одного напам’ять
як хрестоматійні вірші і навіть
пісок та трава тепер безсилі
створити їм ілюзії таємності і
не можуть їх врятувати
ті двоє насамовитих жаркого полудня
мовчки сидять у кімнаті думають про
єдиного хто зміг би їм принести
порятунок думають про сніг який
міг би їх надовго засипати
чути знадвору шелест піску
чути знадвору шелест трави
чути знадвору голос
продавця морозива
🌻Сьогодні день пам’яті одного з найвідоміших поетів ХХ століття — Івана Драча (17.10.1936 - 19.06.2018)
📙Остання прижиттєва збірка автора «Вийшов з радіо чорний лев», названа рядком з вірша Поета на смерть Гемінґвея. До книги увійшли знакові поезії Івана Драча, створені упродовж усього творчого шляху.
БАЛАДА РОДУ
В мого роду — сто доріг,
Сто століть у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Старій бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто вітрів мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Та й сушило ж роду вроду,
Та не висхне зроду рід
Ні в погоду, ні в негоду,
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче,
Сто стежин у світ летить,
Він — сто першеньку протопче...
Роде рідний! Не стлумить
Нашу жилаву породу –
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу...
📙Остання прижиттєва збірка автора «Вийшов з радіо чорний лев», названа рядком з вірша Поета на смерть Гемінґвея. До книги увійшли знакові поезії Івана Драча, створені упродовж усього творчого шляху.
БАЛАДА РОДУ
В мого роду — сто доріг,
Сто століть у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Старій бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто вітрів мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Та й сушило ж роду вроду,
Та не висхне зроду рід
Ні в погоду, ні в негоду,
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче,
Сто стежин у світ летить,
Він — сто першеньку протопче...
Роде рідний! Не стлумить
Нашу жилаву породу –
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу...