KGB files

ч.2

1949-й? Не думаю.
Професор Петров, він же письменник В.Домонтович, загадково зникає з Мюнхена. Еміграція думає - чесного патріота викрали радянські спецслужби або вбили бандерівці. Чи може радянського агента вивезли радянські спецслужби або вбили бандерівці? Теж варіат, хоч і не такий популярний.

Після цього майже рік Петров перебуває невідомо де, поки не виринає в Москві. В’ячеслав Брюховецький припускає: а чи не був він між Мюнхеном та Москвою у Парижі, чи не той це загадковий чоловік, який того ж року познайомився у Франції з Винниченком і представився Лаврицьким?

А художниця Жаспар тоді впевнилася в бажанні переїхати до СРСР, де ніколи не була. Їхати буквально внікуди (забіжу наперед: тулитися перші роки в холодних кімнатах у київських подруг), відмовившись від безтурботного життя у Франції, де в чоловіка розкішна паризька квартира та шато день у провінції? Підозріла ідея, тому МГБ придивляється до такої репатріантки.

Таїсія повертається з Парижа в місто, яке було для неї майже рідним - Шанхай (казали, там легше отримати дозвіл від радянських дипломатів). Посварилася з коханцем, шанхайським мільярдером, британцем із багдадсько-єврейським корінням, III-м баронетом Бомбея (що б це не означало - звучить ефектно) та (на думку МГБ) розвідником Віктором Сассуном. Останній якраз з’їздив у той самий СРСР і переконував Таїсу, що там грьобаний совок, в якому нема що ловити. Ображена новонавернена радянська патріотка Жаспар у відповідь гримнула дверима 14-кімнатних апартаментів шанхайського готелю Cathay Mansions, який належав Сассуну і в якому вона безкоштовно жила.

А тут червоні перемагають у Китаї, Сассун розуміє, що совок прийшов вже до нього додому, обачно кидає всі свої готелі-хмарочоси, і звалює в місце, де навряд чи будуватимусь комунізм, де він спокійно помре, а потім буде вшанований портретом на марках. На Багами.

А Таїсія Павлівна в КНР добре себе почуває. Пропонує Мао написати його портрет (той відмовляє; підозрюю, він відповім якимось мудрим афоризмом, але архівна справа цього не фіксує) та товаришує з авторитетною вдовою Сунь Ятсена.

www.tg-me.com/us/KGB files/com.kgbfiles/5270

1.5K viewsEdward, May 5 at 17:27

ч.2

1949-й? Не думаю.
Професор Петров, він же письменник В.Домонтович, загадково зникає з Мюнхена. Еміграція думає - чесного патріота викрали радянські спецслужби або вбили бандерівці. Чи може радянського агента вивезли радянські спецслужби або вбили бандерівці? Теж варіат, хоч і не такий популярний.

Після цього майже рік Петров перебуває невідомо де, поки не виринає в Москві. В’ячеслав Брюховецький припускає: а чи не був він між Мюнхеном та Москвою у Парижі, чи не той це загадковий чоловік, який того ж року познайомився у Франції з Винниченком і представився Лаврицьким?

А художниця Жаспар тоді впевнилася в бажанні переїхати до СРСР, де ніколи не була. Їхати буквально внікуди (забіжу наперед: тулитися перші роки в холодних кімнатах у київських подруг), відмовившись від безтурботного життя у Франції, де в чоловіка розкішна паризька квартира та шато день у провінції? Підозріла ідея, тому МГБ придивляється до такої репатріантки.

Таїсія повертається з Парижа в місто, яке було для неї майже рідним - Шанхай (казали, там легше отримати дозвіл від радянських дипломатів). Посварилася з коханцем, шанхайським мільярдером, британцем із багдадсько-єврейським корінням, III-м баронетом Бомбея (що б це не означало - звучить ефектно) та (на думку МГБ) розвідником Віктором Сассуном. Останній якраз з’їздив у той самий СРСР і переконував Таїсу, що там грьобаний совок, в якому нема що ловити. Ображена новонавернена радянська патріотка Жаспар у відповідь гримнула дверима 14-кімнатних апартаментів шанхайського готелю Cathay Mansions, який належав Сассуну і в якому вона безкоштовно жила.

А тут червоні перемагають у Китаї, Сассун розуміє, що совок прийшов вже до нього додому, обачно кидає всі свої готелі-хмарочоси, і звалює в місце, де навряд чи будуватимусь комунізм, де він спокійно помре, а потім буде вшанований портретом на марках. На Багами.

А Таїсія Павлівна в КНР добре себе почуває. Пропонує Мао написати його портрет (той відмовляє; підозрюю, він відповім якимось мудрим афоризмом, але архівна справа цього не фіксує) та товаришує з авторитетною вдовою Сунь Ятсена.

BY KGB files