Про Харків-2. Четвертий день активних боїв на Півночі Харківщини. Перше, що я хочу сказати всім нехарків'янам: максимально прошу брати участь у зборах, які пов'язані з Північчю Харківщини. Чи то, що там відбувається пов'язане з чимось неочікуваним, про що не знала розвідка? Ні, все відбувається згідно очікувань. Росіяни зібрали кулак приблизно в 35 тисяч п...в для того, щоб спробувати на міцність прикордонну зону, виявити в ній наші недоліки (і, як з'ясувалося, вони є), розширити буферну зону від Білгорода, звузити її в бік Харкова, спробувати просунутися двома берегами Сіверського Донця в бік Старого Салтова, створити додаткову загрозу для Куп'янська, який другий рік відбивається від загарбників, спробувати зайняти панівні висоти біля Липців північніше Харкова. Про вихід до окружної мова йти не може, але і позиції біля Липців дуже важливі. Зрозуміло, що ЗСУ збереже цей район, можливо вдасться відсунути ворога від Вовчанська, який поступово перетвориться не тільки на фортецю, а і на мертву зону. Всі ці взаємні дії двох армій, одна з яких обмежена в кількості для великого наступу, а друга не повністю скористалася часом для створення "сталевої" оборони, призведуть до того, що кордон, як такий, перестане існувати і бойові дії будуть постійно відбуватися з двох його боків. Дивно, що Україна досі частково виконує Оттавську конвенцію про заборону протипіхотних мін, хоча агресор її так і не підписав, як і США, до речі. Але маємо, що маємо. Ворог має надію відтягнути наші війська і лінії постачання від Донеччини та Запоріжжя, ми маємо зв'язати його під Харковом, щоб він не використав резерви північніше Сум та Охтирки і на Часів'ярському напрямку.
Вчорашні кадрові зміни в Росії, безумовно, не наша справа, нам своє робить. Але є сенс звернути увагу на те, що путін маякує колективному Заходу - "ми прибрали головного яструба, а іншого законопатили керувати дежурним по дебільному телеграм-каналу Медведєвим. Поки що це лише означає визнання росіянами того, що бліц-криг протяжністю більше двох років не відбувся. Але, зрозуміло, що путін не може не звертати на еліти, які все більше страждають від недоотримання грошей через санкції та обмеження. Росія не має того самого безлімітного запасу людей та старої техніки, про які нам з кожного утюга віщає роспропаганда. Потрібно визнати, що інформаційні сутички частіше за все ми програємо, але торговельні та воєнні складні задачі частіше за все ми вирішуємо.
Говорячи про Харків, потрібно розуміти не тільки величезне значення міста для економіки та геополітики. Харків є і головним центром військової промисловості нашої країни. І сьогодні саме наше місто кує міцний щит нашої держави - радарний, протиповітряний, броневий, повітряний. Місто дуже велике, кількість виробництв сильно перевищує можливості ворога їх знищити. Тому він і взявся за цивільну інфраструктуру та мирних харків'ян, знищуючи навчальні заклади, лікарні, м'ясокомбінати, цехи по прожарці кави. В будь-який момент це можуть бути супермаркети, харчові склади, друкарні, логістичні структури. Запорукою захисту міського повітря мають стати не тільки складна система РЕБ та сучасне ППО, а і літаки F-16, які мають відсунути росіянські Сушки подалі від кордону. Впевнений, що після червня Харкову стане суттєво краще. Вірю в непереможність наших воїнів, які сьогодні окапуються у Вовчанську та Липцах, Казачій Лопані та під Богодуховим. Слава Україні
Про Харків-2. Четвертий день активних боїв на Півночі Харківщини. Перше, що я хочу сказати всім нехарків'янам: максимально прошу брати участь у зборах, які пов'язані з Північчю Харківщини. Чи то, що там відбувається пов'язане з чимось неочікуваним, про що не знала розвідка? Ні, все відбувається згідно очікувань. Росіяни зібрали кулак приблизно в 35 тисяч п...в для того, щоб спробувати на міцність прикордонну зону, виявити в ній наші недоліки (і, як з'ясувалося, вони є), розширити буферну зону від Білгорода, звузити її в бік Харкова, спробувати просунутися двома берегами Сіверського Донця в бік Старого Салтова, створити додаткову загрозу для Куп'янська, який другий рік відбивається від загарбників, спробувати зайняти панівні висоти біля Липців північніше Харкова. Про вихід до окружної мова йти не може, але і позиції біля Липців дуже важливі. Зрозуміло, що ЗСУ збереже цей район, можливо вдасться відсунути ворога від Вовчанська, який поступово перетвориться не тільки на фортецю, а і на мертву зону. Всі ці взаємні дії двох армій, одна з яких обмежена в кількості для великого наступу, а друга не повністю скористалася часом для створення "сталевої" оборони, призведуть до того, що кордон, як такий, перестане існувати і бойові дії будуть постійно відбуватися з двох його боків. Дивно, що Україна досі частково виконує Оттавську конвенцію про заборону протипіхотних мін, хоча агресор її так і не підписав, як і США, до речі. Але маємо, що маємо. Ворог має надію відтягнути наші війська і лінії постачання від Донеччини та Запоріжжя, ми маємо зв'язати його під Харковом, щоб він не використав резерви північніше Сум та Охтирки і на Часів'ярському напрямку.
Вчорашні кадрові зміни в Росії, безумовно, не наша справа, нам своє робить. Але є сенс звернути увагу на те, що путін маякує колективному Заходу - "ми прибрали головного яструба, а іншого законопатили керувати дежурним по дебільному телеграм-каналу Медведєвим. Поки що це лише означає визнання росіянами того, що бліц-криг протяжністю більше двох років не відбувся. Але, зрозуміло, що путін не може не звертати на еліти, які все більше страждають від недоотримання грошей через санкції та обмеження. Росія не має того самого безлімітного запасу людей та старої техніки, про які нам з кожного утюга віщає роспропаганда. Потрібно визнати, що інформаційні сутички частіше за все ми програємо, але торговельні та воєнні складні задачі частіше за все ми вирішуємо.
Говорячи про Харків, потрібно розуміти не тільки величезне значення міста для економіки та геополітики. Харків є і головним центром військової промисловості нашої країни. І сьогодні саме наше місто кує міцний щит нашої держави - радарний, протиповітряний, броневий, повітряний. Місто дуже велике, кількість виробництв сильно перевищує можливості ворога їх знищити. Тому він і взявся за цивільну інфраструктуру та мирних харків'ян, знищуючи навчальні заклади, лікарні, м'ясокомбінати, цехи по прожарці кави. В будь-який момент це можуть бути супермаркети, харчові склади, друкарні, логістичні структури. Запорукою захисту міського повітря мають стати не тільки складна система РЕБ та сучасне ППО, а і літаки F-16, які мають відсунути росіянські Сушки подалі від кордону. Впевнений, що після червня Харкову стане суттєво краще. Вірю в непереможність наших воїнів, які сьогодні окапуються у Вовчанську та Липцах, Казачій Лопані та під Богодуховим. Слава Україні
BY Красовицький щоденно
Warning: Undefined variable $i in /var/www/tg-me/post.php on line 280
Bitcoin mining is the process of adding new transactions to the Bitcoin blockchain. It’s a tough job. People who choose to mine Bitcoin use a process called proof of work, deploying computers in a race to solve mathematical puzzles that verify transactions.To entice miners to keep racing to solve the puzzles and support the overall system, the Bitcoin code rewards miners with new Bitcoins. “This is how new coins are created” and new transactions are added to the blockchain, says Okoro.
Tata Power whose core business is to generate, transmit and distribute electricity has made no money to investors in the last one decade. That is a big blunder considering it is one of the largest power generation companies in the country. One of the reasons is the company's huge debt levels which stood at ₹43,559 crore at the end of March 2021 compared to the company’s market capitalisation of ₹44,447 crore.
