Old York Times

Forwarded from Бабель

📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 9 жовтня

🖌 Практично не маючи свого флоту, тактикою точкових, але болючих ударів Україна істотно послабила позиції росіян у Чорному морі. Про це пишуть одразу кілька впливових видань ― зокрема, Financial Times, The Guardian та Al Jazeera. Приводом звернути на це увагу для всіх названих медіа стало те, що росіяни перебазували свої найцінніші кораблі з Севастополя до Новоросійська. А українці фактично продовжили роботу зернового коридору, хоча поки що в скромному обсязі.

Коли два місяці тому військове керівництво України заявило, що російським кораблям у Чорному морі не буде спокійно, це здавалося «беззубою заявою», пише Financial Times. Далі всі побачили зміни: українці відновили контроль над «вишками Бойка», послабивши можливості російської радіоелектронної розвідки. Тоді знищили великий десантний корабель «Мінськ» і підводний човен, які перебували на ремонті. Згодом атакували найновішу систему протиповітряної оборони «Тріумф», невдовзі після цього зруйнували штаб-квартиру Чорноморського флоту окупантів, убивши десятки офіцерів. Однак головним досягненням у цій серії ударів FT усе ж вважає знищення сухого доку, де ремонтували субмарину й «Мінськ». Настільки розвиненої інфраструктури для ремонту військових кораблів та інших плавзасобів, як у Севастополі, у росіян на Чорному морі більше немає. Створити її ― справа не року й не двох, тож удари вже вплинули на можливість росіян вести війну в морі у довгостроковому плані.

Успіхи України в морі ще помітніші на тлі повільного просування її наземних військ, відзначають видання. І пояснення тут просте, зазначає The Guardian. Щоб досягти відчутного ефекту на морі, достатньо кількох точкових операцій чи вдалих влучань. На суходолі ж росіяни так окопались, що цих операцій чи влучань треба сотні.

Все ж, про перемогу ЗСУ в Чорному морі і навіть про паритет сил говорити зарано. Із Новоросійська кораблі теж можуть запускати «Калібри» по всій території України. Також росіяни можуть спробувати замінувати ділянку моря, яка використовується кораблями з зерном, чи атакувати власне кораблі. Однак баланс явно зміщується на користь України, погоджуються медіа.

🖌 Кремлю вдалося перелаштувати російську економіку на воєнні рейки, констатує The New York Times. Вона виявилась значно витривалішою, ніж сподівались автори санкцій, накладених на країну-агресора одразу після початку повномасштабної війни. Так, навесні 2022-го фінансова система росії перебувала в шоковому стані, доходи бюджету було складно спрогнозувати ― однак зараз росіяни знайшли покупців на свою нафту (і навіть обійшли верхню межу в $60 за барель), підвищують зарплати й прогнозують ріст ВВП за 2023 рік у 2,5%. Втім, як стверджують опитані NYT економісти, ріст ВВП у воєнний час не завжди впливає на рівень життя людей, оскільки туди входить і збільшення військового виробництва. Натомість ціни на продовольство істотно зросли, як і курс рубля. А уряд перекроїв бюджет, віддавши близько 40% на повʼязані з війною витрати. Можливо, якийсь час росія зможе маскувати економічні проблеми офіційною статистикою, однак очевидно, що фінансово Кремль поступово слабшає.

🖌 Також варті уваги матеріал France 24 про мобільний стоматологічний кабінет для українських військових та антиутопічна колонка ексжурналіста The Economist Едварда Лукаса на CEPA про те, яким буде світ, якщо Україна програє (якщо коротко ― малопривітним).

@babel
#інозмі

www.tg-me.com/us/Old York Times/com.oldyorktimes/688

5.2K viewsAnton Protsiuk, Oct 10, 2023 at 05:14

📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 9 жовтня

🖌 Практично не маючи свого флоту, тактикою точкових, але болючих ударів Україна істотно послабила позиції росіян у Чорному морі. Про це пишуть одразу кілька впливових видань ― зокрема, Financial Times, The Guardian та Al Jazeera. Приводом звернути на це увагу для всіх названих медіа стало те, що росіяни перебазували свої найцінніші кораблі з Севастополя до Новоросійська. А українці фактично продовжили роботу зернового коридору, хоча поки що в скромному обсязі.

Коли два місяці тому військове керівництво України заявило, що російським кораблям у Чорному морі не буде спокійно, це здавалося «беззубою заявою», пише Financial Times. Далі всі побачили зміни: українці відновили контроль над «вишками Бойка», послабивши можливості російської радіоелектронної розвідки. Тоді знищили великий десантний корабель «Мінськ» і підводний човен, які перебували на ремонті. Згодом атакували найновішу систему протиповітряної оборони «Тріумф», невдовзі після цього зруйнували штаб-квартиру Чорноморського флоту окупантів, убивши десятки офіцерів. Однак головним досягненням у цій серії ударів FT усе ж вважає знищення сухого доку, де ремонтували субмарину й «Мінськ». Настільки розвиненої інфраструктури для ремонту військових кораблів та інших плавзасобів, як у Севастополі, у росіян на Чорному морі більше немає. Створити її ― справа не року й не двох, тож удари вже вплинули на можливість росіян вести війну в морі у довгостроковому плані.

Успіхи України в морі ще помітніші на тлі повільного просування її наземних військ, відзначають видання. І пояснення тут просте, зазначає The Guardian. Щоб досягти відчутного ефекту на морі, достатньо кількох точкових операцій чи вдалих влучань. На суходолі ж росіяни так окопались, що цих операцій чи влучань треба сотні.

Все ж, про перемогу ЗСУ в Чорному морі і навіть про паритет сил говорити зарано. Із Новоросійська кораблі теж можуть запускати «Калібри» по всій території України. Також росіяни можуть спробувати замінувати ділянку моря, яка використовується кораблями з зерном, чи атакувати власне кораблі. Однак баланс явно зміщується на користь України, погоджуються медіа.

🖌 Кремлю вдалося перелаштувати російську економіку на воєнні рейки, констатує The New York Times. Вона виявилась значно витривалішою, ніж сподівались автори санкцій, накладених на країну-агресора одразу після початку повномасштабної війни. Так, навесні 2022-го фінансова система росії перебувала в шоковому стані, доходи бюджету було складно спрогнозувати ― однак зараз росіяни знайшли покупців на свою нафту (і навіть обійшли верхню межу в $60 за барель), підвищують зарплати й прогнозують ріст ВВП за 2023 рік у 2,5%. Втім, як стверджують опитані NYT економісти, ріст ВВП у воєнний час не завжди впливає на рівень життя людей, оскільки туди входить і збільшення військового виробництва. Натомість ціни на продовольство істотно зросли, як і курс рубля. А уряд перекроїв бюджет, віддавши близько 40% на повʼязані з війною витрати. Можливо, якийсь час росія зможе маскувати економічні проблеми офіційною статистикою, однак очевидно, що фінансово Кремль поступово слабшає.

🖌 Також варті уваги матеріал France 24 про мобільний стоматологічний кабінет для українських військових та антиутопічна колонка ексжурналіста The Economist Едварда Лукаса на CEPA про те, яким буде світ, якщо Україна програє (якщо коротко ― малопривітним).

@babel
#інозмі

BY Old York Times