покруч

Звук vs. Фонема

В мовознавстві є два терміни, які любителі послідовно плутають: фонема і звук. Може здатися, що це технічні деталі, але усвідомлювати цей поділ треба, бо він дозволяє краще розуміти фонетичні особливості кожної мови і будувати розуміння своєї. Різниця тонка, але суттєва.

Найпростіше пояснити це можна порівнянням: звук — це все, що виходить з людського мовленнєвого апарату. Фонема — конкретні мовні знаки, яких є обмежена кількість в кожній мові.

Наприклад. В англійській мові є фонема /t/. Ця одна фонема може виражатися різними звуками, залежно від позиції та акценту: ясенне [t], зубне [t̪] (ірландці), дзвінке [d] (city), аспіроване [tʰ] (distaste), і навіть «наше р» [ɾ] (butter). Важливо, що всі ці звуки сприймаються мовцями як варіанти /t/.

Таким чином, вони виражають ту саму фонему різними звуками. Це явище називається алофонія, а варіанти фонеми — алофони. Можна провести метафору, що мовці, коли вимовляють звуки, лише ціляться в фонемічну мішень, але промазують і отримують різні варіанти фонем.

Власне в цьому головна різниця між звуками і фонемами. Звук — це абсолютне фізичне явище. Це хвиля, коливання повітря, викликане порухами наших язиків і губ (і інших органів). Його вивчає мовознавча дисципліна фонетика. Фонема ж є явищем соціальним. Вона залежить від мовця, який її слухає, тобто реципієнта. Її вивчає фонологія.

Мексиканці, що живуть під каліфорнійським кордоном і не говорять англійською регулярно стверджують, що в слові butter є /r/ — таке як в іспанському pero. Американці, що не говорять іспанською, це гордо заперечують. Рації, зрештою, не має ніхто, бо, хоч звук там і є, він працює в якості алофона фонеми /t/.

Інший приклад, що знайомий усім: українська фонема /в/ у кінці складу насправді представлена звуком [w]. В західних діалектах української це чути дуже виразно, а білоруси взагалі виражають це на письмі: хлеў (хлів). Тим не менше, в усіх випадках ми все одно сприймаємо це як варіант фонеми /в/, бо [w] в українській мові існує лише в деяких позиціях і завжди походить від [в].

Ось у цьому різниця між звуком і фонемою.

www.tg-me.com/us/покруч/com.pckrch/1142

550 viewsedited  Jul 7, 2023 at 13:46

Звук vs. Фонема

В мовознавстві є два терміни, які любителі послідовно плутають: фонема і звук. Може здатися, що це технічні деталі, але усвідомлювати цей поділ треба, бо він дозволяє краще розуміти фонетичні особливості кожної мови і будувати розуміння своєї. Різниця тонка, але суттєва.

Найпростіше пояснити це можна порівнянням: звук — це все, що виходить з людського мовленнєвого апарату. Фонема — конкретні мовні знаки, яких є обмежена кількість в кожній мові.

Наприклад. В англійській мові є фонема /t/. Ця одна фонема може виражатися різними звуками, залежно від позиції та акценту: ясенне [t], зубне [t̪] (ірландці), дзвінке [d] (city), аспіроване [tʰ] (distaste), і навіть «наше р» [ɾ] (butter). Важливо, що всі ці звуки сприймаються мовцями як варіанти /t/.

Таким чином, вони виражають ту саму фонему різними звуками. Це явище називається алофонія, а варіанти фонеми — алофони. Можна провести метафору, що мовці, коли вимовляють звуки, лише ціляться в фонемічну мішень, але промазують і отримують різні варіанти фонем.

Власне в цьому головна різниця між звуками і фонемами. Звук — це абсолютне фізичне явище. Це хвиля, коливання повітря, викликане порухами наших язиків і губ (і інших органів). Його вивчає мовознавча дисципліна фонетика. Фонема ж є явищем соціальним. Вона залежить від мовця, який її слухає, тобто реципієнта. Її вивчає фонологія.

Мексиканці, що живуть під каліфорнійським кордоном і не говорять англійською регулярно стверджують, що в слові butter є /r/ — таке як в іспанському pero. Американці, що не говорять іспанською, це гордо заперечують. Рації, зрештою, не має ніхто, бо, хоч звук там і є, він працює в якості алофона фонеми /t/.

Інший приклад, що знайомий усім: українська фонема /в/ у кінці складу насправді представлена звуком [w]. В західних діалектах української це чути дуже виразно, а білоруси взагалі виражають це на письмі: хлеў (хлів). Тим не менше, в усіх випадках ми все одно сприймаємо це як варіант фонеми /в/, бо [w] в українській мові існує лише в деяких позиціях і завжди походить від [в].

Ось у цьому різниця між звуком і фонемою.

BY покруч