EngWise | Свідома англійська

Привіт! Я хочу розпочати важливу тему: довготривала мотивацію у загальному сенсі, і в контексті вивчення англійської. Це мав бути компактний п’ятничний пост, але в процесі виявилося, що тема занадто об’ємна. Тож сьогодні почну, а у вівторок продовжу.

Мотивація — напевне, найболючіша тема як для викладачів, так і для учнів: завжди сумно, коли студент кидає навчання через розчарування, і вдвічі сумніше розуміти, що і він себе гризе за раптовий непереборний напад “не хочу, не можу, не буду, остогидло”. Спричиняє розчарування сотня чинників: тема уроку нецікава, прогрес сповільнився, граматика не дається, мріялося дійти до advanced за півроку, але робота-життя-форс-мажори, а от у інших все одразу виходить, а я…

Зупинимося на “інших”, бо це важливо. Ми ніколи не знаємо, через що насправді проходять інші на шляху до ідеального чого завгодно (хай буде англійської). Ми бачимо результат і припускаємо, що людина досягла його а) швидко, б) лінійно, в) без особливих зусиль та вклавши помірну кількість ресурсу. І вважаємо, що маємо зуміти так само, адже це єдиний нормальний шлях, і умови для вивчення мови у всіх однакові. А мотивація — це щось, що магічно існує у нормальних людей і ніколи не вичерпується.

Тим часом, найнеобхідніша навичка для збереження мотивації і хоча б приблизної оцінки часу для опанування діяльності — це self-awareness. Знання і розуміння себе, свого місця у цьому світі, вмінь, привілеїв та обмежень.

Існує ціла діаграма від Cambridge University Press, в якій час, необхідний для досягнення певного рівня англійської, оцінюється залежно від віку учня, наявності доступу до якісного навчального матеріалу, вчителів, методології, групової динаміки, рідної мови, і навіть переконань, пов’язаних з вивченням мови. Через це час, необхідний для однакового рівня прогресу, у різних учнів варіюється мало не вдвічі, а то й більше. І це нормально.

Окрім знання своїх даних, треба оцінити нащо взагалі це все відбувається (мій слоган: “свідома англійська”, так). Кому потрібно вивчення англійської: мені, моїй мамі, моєму оточенню? Зовнішня мотивація довго не тримається, як і мотивація почуттям сорому чи провини: це токсично для психіки і вона знайде зрештою шлях до самосаботажу. Працює те, що важливо особисто: мої вибори, мої мрії, мої цілі. Тоді навіть маленькі перемоги дають порцію дофаміну і стимул продовжувати навчання.

(продовження у вівторок)

#mila_teaches #mila_reflects

www.tg-me.com/us/EngWise | Свідома англійська/com.teachwisely/329

136 viewsMar 1 at 19:16

Привіт! Я хочу розпочати важливу тему: довготривала мотивацію у загальному сенсі, і в контексті вивчення англійської. Це мав бути компактний п’ятничний пост, але в процесі виявилося, що тема занадто об’ємна. Тож сьогодні почну, а у вівторок продовжу.

Мотивація — напевне, найболючіша тема як для викладачів, так і для учнів: завжди сумно, коли студент кидає навчання через розчарування, і вдвічі сумніше розуміти, що і він себе гризе за раптовий непереборний напад “не хочу, не можу, не буду, остогидло”. Спричиняє розчарування сотня чинників: тема уроку нецікава, прогрес сповільнився, граматика не дається, мріялося дійти до advanced за півроку, але робота-життя-форс-мажори, а от у інших все одразу виходить, а я…

Зупинимося на “інших”, бо це важливо. Ми ніколи не знаємо, через що насправді проходять інші на шляху до ідеального чого завгодно (хай буде англійської). Ми бачимо результат і припускаємо, що людина досягла його а) швидко, б) лінійно, в) без особливих зусиль та вклавши помірну кількість ресурсу. І вважаємо, що маємо зуміти так само, адже це єдиний нормальний шлях, і умови для вивчення мови у всіх однакові. А мотивація — це щось, що магічно існує у нормальних людей і ніколи не вичерпується.

Тим часом, найнеобхідніша навичка для збереження мотивації і хоча б приблизної оцінки часу для опанування діяльності — це self-awareness. Знання і розуміння себе, свого місця у цьому світі, вмінь, привілеїв та обмежень.

Існує ціла діаграма від Cambridge University Press, в якій час, необхідний для досягнення певного рівня англійської, оцінюється залежно від віку учня, наявності доступу до якісного навчального матеріалу, вчителів, методології, групової динаміки, рідної мови, і навіть переконань, пов’язаних з вивченням мови. Через це час, необхідний для однакового рівня прогресу, у різних учнів варіюється мало не вдвічі, а то й більше. І це нормально.

Окрім знання своїх даних, треба оцінити нащо взагалі це все відбувається (мій слоган: “свідома англійська”, так). Кому потрібно вивчення англійської: мені, моїй мамі, моєму оточенню? Зовнішня мотивація довго не тримається, як і мотивація почуттям сорому чи провини: це токсично для психіки і вона знайде зрештою шлях до самосаботажу. Працює те, що важливо особисто: мої вибори, мої мрії, мої цілі. Тоді навіть маленькі перемоги дають порцію дофаміну і стимул продовжувати навчання.

(продовження у вівторок)

#mila_teaches #mila_reflects

BY EngWise | Свідома англійська