Шоуранерка «Зоряні війни: Аколіт» Леслі Гедленд розповідає, що при створенні серіалу надихалася грою Star Wars: Knights of the Old Republic і її сиквелом. Оскільки дія серіалу відбувається задовго до подій основної саги, а, точніше, у добу Високої Республіки: природно, що вони черпають натхнення у «Легендах».

— Хоча ми не заглиблюємося в конкретні історії, у «Легендах» були елементи, які я хотіла запозичити, адже відчувала, що вони будуть справді цікавими не лише для сюжету, але й для мене як фанатки, — розповіла Гедленд «Den of Geek», — окремим джерелом натхнення для мене є Дарт Трая.

Дарт Трая — лиходій у Knights of the Old Republic 2: The Sith Lords, чия справжня особистість оповита таємницею. Так само оповите таємницею те, у чому полягає зв'язок персонажа з «Аколітом», та, можливо, у цьому і був задум.

Майкл Лесслі («Макбет», «Кредо вбивці», «Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій») напише сценарій до ігрового фільму за «Люди Ікс» у рамках Кіновсесвіту Марвел. Так, він усе-таки буде (хіба щось піде не так, а щось точно може піти не так).

Пошук сценариста для цього фільму був пріоритетом студії після завершення страйку сценаристів торік. Авжеж, фільм доки перебуває на ранній стадії створення, тому нічого про нього невідомо. Логічно, адже Лесслі ще не написав фільм. Не женіть його.

💀 Що мене порадувало найбільше у «Фуріоза: Шалений Макс. Сага» / Furiosa: A Mad Max Saga (2024) це той факт, що Джорджу Міллеру вдалося зняти кльовий бойовик в стилі того самого старого-доброго «Шаленого Макса» з ще молодим Мелом Ґібсоном, водночас він створив ще один неймовірний, сучасний блокбастер, що майже нічим не поступається «Шалений Макс. Дорога гніву» / Mad Max: Fury Road (2015)

Почну одразу зі слабких місць Фуріози в порівнянні з Дорогою гніву. Насамперед це характери та акторський склад. Здавалося б Аня Тейлор-Джой не новачок і з харизмою в неї все гаразд, але най мені вибачать фанати Ані, вона і на половину не така фактурна, як Шарліз Терон, хоча вона намагалася. Кріс Гемсворт — боженька грому харизми, здається він обміняв її на смішно припиздячений штучний ніс і я не міг без сміху дивитися на його персонажа. Не знаю чим Міллера розізлили греки, але персонаж Гемсворта Дементос, в гримі виглядає як чийсь злий жарт.
Коротше кажучи в Фуріозі немає нікого хто за грою хоча б наблизився до трійці Гарді, Терон чи хоча б Ніколас "узріть його!" Голт.

Та на справді не все так погано, у приквелі Джордж Міллер таки звернув увагу на сюжет. Режисер все ж почув глядачів і хоч трішки заморочився, щоб розповісти розклади постапокаліптичного світу й пояснив, хто в Пустці хто і для чого існує. В Фуріозі значно більше дійових осіб, значно ширші масштаби локацій. Глядачам, окрім знайомої нам з минулої частини Цитаделі, проводять екскурсії Бензоградом та Патронівськом. Урізноманітнюючи лор найяскравішими представниками Пустки та перевіряючи нерви глядачів смаковитими подробицями на кшталт живих мерців з яких збирають опаришів в їжу чи кров'янки з людської крові. І хоча, може здатися, що красивих кадрів та епізодів стало менше, та не хвилюйтеся Міллер вірний собі та франшизі.

Незважаючи на те, що кількість діалогів та сюжетних сцен значно збільшилася «Фуріоза: Шалений Макс. Сага» — це все ж неймовірно красива стрічка, сповнена жорстких, епічних сцен, що так само зривають дах красивою хореографією, талановитою операторською роботою та увагою до деталей. На мою думку з дилогії Джорджа Міллера вдався б розкішний мальопис, тут є все, що потрібно для сучасного дистопічного постапку.

Тож якщо вам до вподоби «Шалений Макс. Дорога гніву» то на приквел ви просто зобов'язані сходити, а якщо не сподобалася, то «Фуріоза: Шалений Макс. Сага» має всі шанси щоб змінити вашу думку.

Манхва фантастична, ситуація реалістична.

Друїд зі станції Сеул.