Намагання віднести себе до еліти - перша ознака плебейства. На яке людина, звісно, має право. Суголосне сучасності світобачення сформульоване ще Сковородою: «Нерівна всім рівність».

“Західні філософи від Адама Сміта до Річарда Рорті вважали, що емпатія, вміння поставити себе на місце іншого необхідні для здорового суспільства. Тим часом російська пропагандистська культура вже майже сто років викорінює в населенні співчуття й, не прагнучи створити гуманне суспільство, заточена на продукування монстрів”. https://zn.ua/ukr/WORLD/fabrika-monstriv-bajduzhist-jak-skripa-rosijskoho-suspilstva.html

Я виріс на Vogue, французькому. В дитинстві годинами роздивлявся ці журнали в гостях у своєї тітки, художниці-модельєрки Майї Смірнової. Вона їх отримувала від подруги Світлани Кобець, яка з 70-х жила в Парижі та працювала моделлю під іменем Звет Ле Юр. В радянських реаліях Vogue приголомшував, кожне нове число, кожна фотосесія були для мене подією.
Vogue Ukraine сформував власне обличчя, продемонстрував характер, одразу почав приділяти увагу нашому сучасному мистецтву. Тішуся цьому і можливості особистої взаємодії з медіаявищем, яке вплинуло на формування моєї особистості у 80-х.
Моє інтервʼю українському Vogue “Про Олександра Ройтбурда, владу та сучасне мистецтво як національне надбання”: https://vogue.ua/article/culture/art/kostya-doroshenko-interv-yu-55533.html

PinchukArtCentre розпочинає набір на освітній курс «Вступ до професії» для молодих спеціаліст_ок культури.
Мета програми – підтримка молодих фахів_чинь у сфері культури та мистецтва на шляху до професійного зростання.

Учасниці та учасники матимуть можливість
🔺поглибити свої теоретичні знання з сучасного мистецтва та розуміння ширшого контексту,
🔺розвинути аналітичні та критичні навички, необхідні для осмислення мистецьких практик та культурних процесів,
🔺отримати практичний досвід, долучившись до основних напрямів діяльності артцентру.

Програма складатиметься з декількох напрямів:

▫️Курс з історії українського мистецтва.
Лекторка: Тетяна Жмурко — мистецтвознавиця, дослідниця, завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ ст. Національного художнього музею України. У сфері інтересів — історія українського модернізму, мистецтво 1970-х —1990-х років, та створення архіву українського сучасного мистецтва. У 2016 – 2020 роках була дослідницею Дослідницької платформи PinchukArtCentre.

▫️Курс “Історія виставок в Україні. 1970-і – 2020-і роки”.
Лекторка: Оксана Баршинова – мистецтвознавиця, кураторка, заступниця генерального директора Національного художнього музею України з виставкової роботи.

▫️Курс із актуальної теорії культури, філософії та гуманітаристики.
Ментор курсу: Олександр Івашина – культуролог, науковець, старший викладач кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

▫️Курс з роботи над текстом.
Ментор: Костянтин Дорошенко – арткритик, публіцист, куратор, запрошений експерт Дослідницької платформи PinchukArtCentre.

▫️А також практична частина, яка передбачає зустрічі з куратор_ками та дослідницями, взаємодію з відділом публічних програм, проєктними менеджер_ками та роботу над індивідуальними та груповими проєктами під наставництвом команди PinchukArtCentre.

Навчання триватиме з липня до грудня 2024 року. Зустрічі проходитимуть наживо, два-три рази на тиждень у просторі PinchukArtCentre.

❗️Подати заяку на участь можна до 14 червня включно за посиланням: https://forms.gle/5Xooc1PNmfWPNRZ89

Відбір буде здійснюватись на основі мотивації та досвіду, а також додаткового інтерв’ю з потенційними учасни_цями.

«Йтиметься про те, якими є наші досвіди, підходи, проблеми у роботі з культурними цінностями та спадщиною, фіксацією актуальних реалій, а також пріоритети у цьому напрямі на перспективу». https://detector.media/infospace/article/226622/2024-05-09-17-travnya-u-lvovi-vidbudetsya-tsykl-dyskusiy-vidkryti-fondy-na-platformi-kongresu-kultury/

«Загалом на вулиці Андрія Малишка демонтували понад 100 незаконних вивісок та рекламних засобів, зокрема й біля станції метро «Дарниця». https://hmarochos.kiev.ua/2024/05/14/z-dytyachogo-svitu-znyaly-vyvisku-zavvyshky-z-pyatypoverhivku/

​Відкриття виставки Влади Ралко, Ніни Мурашкіної та Інни Хасілевої "Деконструктивна жіночність"

15 травня о 19:00 в галереї Vakulenko Art Consulting відбудеться відкриття виставки трьох сучасних українських художниць Влади Ралко, Ніни Мурашкіної та Інни Хасілевої "Деконструктивна жіночність". В експозиції зібрані надзвичайно сильні, експресивні картини, створені жінками і про жінок. Це творчість на грані фола. Відвертість на грані естетики. Роботи, що розкривають жіночність по-новому. Відвідувач побачить жінку сильною та відвертою, еротичною та самобутньою.

Виставка триватиме до 16 червня за адресою м. Київ, вул. Костьольна, 8. Вхід вільний

​Відкриття виставки "Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна"

16 травня о 18:00 в Українському домі відбудеться відкриття нової масштабної виставки "Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна" про два провідні творчі об’єднання кінця 1980-х — початку 1990-х років. Проєкт представить близько 50 авторів та 300 робіт, створених на тектонічному зламі епох. Більшість творів ніколи не експонувалися. Представники цих двох яскравих мистецьких феноменів ламали радянські догми, висували на перший план індивідуальність і творчу свободу. Важливим етапом для обох майбутніх об’єднань стали пленери в Седневі у 1988, 1989 та 1991 роках. Вже тоді почала відчуватися різниця, яка за кілька років визначить характер мистецтва "Живописного заповідника" та "Паризької комуни".

Виставка триватиме до 30 червня в Українському домі (м. Київ, вул. Хрещатик, 2)

​Відкриття виставки Олексія Малих "Полювання з повітряним змієм"

17 травня о 17.00 у Київській картинній галереї за підтримки галереї сучасного мистецтва Imagine Point відбудеться виставка Олексія Малих "Полювання з повітряним змієм". Виставка названа за однойменним твором, написаним у 1992 році, і презентує погляд художника на свій живопис 90-х років ХХ століття. Роботи цього періоду були написані у майстерні в Карпатах, експонувалися у Німеччині і Франції, та сталося так, що в Києві їх майже ніхто не бачив. І зараз митець дивиться на них не в історичній перспективі, а крізь оптику сьогодення, з позицій своєї теперішньої творчості. Виставка дає можливість помітити, як із плином часу змінюються стосунки між художником та об'єктами спостереження: у нових роботах персонажі стають не істотами, а ландшафтами, фігуративні образи зводяться до графічних знаків-символів, сюжети оповідей про них звільняються від гострих алюзій та алегорій, а дійсність, що їх оточує, більш щільно вкладається на полотні, дереві або папері.

Виставка триватиме до 16 червня за адресою м. Київ, вул. Терещенківська, 9

«Костянтин Дорошенко є поміркованим оптимістом, реґулярно повертається до міркувань щодо розвитку мистецтва в час війни, говорить про контексти у множині та змінює перспективи бачення. (…) Його тексти працюють у річищі культурної дипломатії та позбавленого менторства мистецького просвітництва».
https://www.krytyka.com/ua/reviews/za-kyiivskym-chasom

У Києві вночі демонтували «храм-МАФ», який УПЦ МП незаконно звела на території Національного музею історії України в буферній зоні ЮНЕСКО.

Фото: Стас Козлюк

@babel

Про те, як серед українців стало модним бути самими собою, про «Муму», як російську культурну та державну традицію, про погляд на історію та культуру через персональні долі людей, про книжки, які варто читати та найцікавіші мистецькі проєкти часу війни, про те, ким хотів стати в дитинстві та став у житті, про сенс жити довго та про свій найбільший страх - в інтервʼю Світлані Леонтьєвій, одній із тих, хто створював феномен телебачення незалежної України.
https://m.youtube.com/watch?v=z8e4_aWN-QE

Ольга Петрова - екстраординарна персона нашої мистецької сцени. В 90-х на її візитівці було написано: «Художник, кандидат мистецтвознавства, майстер спорту з фехтування». Яскрава, багатогранна та норовлива, вона завжди була певна права на власний голос. В мистецтвознавчих дослідженнях ніколи не забувала вписувати себе у новітній канон, як художницю. Пані Ользі, поза сумнівом, близькою є думка Артура Шопенгауера: «Скромність - підмога для бевзів, яка примушує людину говорити про себе, що вона такий же бевзь, як інші». Поділяю її і я. І хоча в оцінці явищ та особистостей сучасної культури України ми нерідко не співпадали, можливість модерувати вечір Ольги Петрової в книгарні «Збірка», присвячений її книзі «Мистецький Київ 1990-х. Реконструкція», інтригує мене та бадьорить. Тим, що ця субʼєктивна публіцистична хроніка стала хітом у книжковому бутіку я не подивований. Бо авторка - з тих, хто, користуючись улюбленою фразою меценатки її видання Стелли Беньямінової, дала собі право «вийти із натовпу».

«Російські військові мало не щодня обстрілюють прифронтове Гуляйполе у Запорізькій області, яке не змогли захопити. Внаслідок чергового обстрілу пошкоджена відома скульптура Нестора Махна роботи запорізького митця Владлена Дубініна, що у центрі Гуляйполя».
https://zprz.city/news/view/okupanti-rozbili-pam-ta-039-yatnik-nestoru-mahnu-u-tsentri-gulyajpolya-shho-vidomo-pro-skulpturu

«Навіть якщо художник чи художниця говорить очікувані державою речі, він виходить за рамки, його робота є водночас інтимною та універсальною, адже виходить із рамок ритуальності».
https://suspilne.media/culture/753751-mistectvo-dla-mene-ce-teritoria-najbilsoi-svobodi-katerina-lisovenko-pro-mistectvo-i-hudoznika-pid-cas-vijni/

«У розділі "про становище Польщі" він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє "Руське Королівство" — колишні володіння галицько-волинського короля Данила».
https://m.gazeta.ua/articles/history/_535-rokiv-tomu-u-rimi-vidali-pershu-drukovanu-knigu-ukrayinskogo-vchenogo/819089