Дуже красивий та майже безкоштовний курс з фотографії. Здебільшого - вуличної. «Ріплі» від Нетфлікса. Кожний кадр хочеться ставити на паузу та смакувати. Давно не бачив нічого настільки красивого упродовж всього сезону. Найкраща версія історії, при всій повазі до оригіналу з Делоном та його ремейку з Деймоном. #надиханка
В 1947 році Біл Бернбах, молодий креативний директор агенції Grey Advertising, написав лист своїй команді. В якому виразив тривогу щодо перетворення креативної індустрії в наукову дисципліну. Лист був написаний за декілька років до того, як Біл звільнився, став співзасновником агенції DDB, рази три змінив всю рекламну індустрію та став її легендою. А в самій індустрії з того часу наче нічого й не змінилося.
🖊️
Dear ________,
Our agency is getting big. That’s something to be happy about. But it’s something to worry about, too, and I don’t mind telling you I’m damned worried. I’m worried that we’re going to fall into the trap of bigness, that we’re going to worship techniques instead of substance, that we’re going to follow history instead of making it, that we’re going to be drowned by superficialities instead of buoyed up by solid fundamentals. I’m worried lest hardening of the creative arteries begin to set in.
There are a lot of great technicians in advertising. And unfortunately they talk the best game. They know all the rules. They can tell you that people in an ad will get you greater readership. They can tell you that a sentence should be this sort or that long. They can tell you that body copy should be broken up for easier reading. They can give you fact after fact after fact. They are the scientists of advertising. But there’s one little rub. Advertising is fundamentally persuasion and persuasion happens to be not a science, but an art.
It’s that creative spark that I’m so jealous of for our agency and that I am so desperately fearful of losing. I don’t want academicians. I don’t want scientists. I don’t want people who do the right things. I want people who do inspiring things. In the past year I must have interviewed about 80 people—writers and artists. Many of them were from the so-called giants of the agency field. It was appalling to see how few of these people were genuinely creative. Sure, they had advertising know-how. Yes, they were up on advertising technique.
But look beneath the technique and what did you find? A sameness, a mental weariness, a mediocrity of ideas. But they could defend every ad on the basis that it obeyed the rules of advertising. It was like worshiping a ritual instead of the God.
All this is not to say that technique is unimportant. Superior technical skill will make a good man better. But the danger is a preoccupation with technical skill or the mistaking of technical skill for creative ability.
The danger lies in the temptation to buy routinised men who have a formula for advertising. The danger lies in the natural tendency to go after tried-and-true talent that will not make us stand out in competition but rather make us look like all the others. If we are to advance we must emerge as a distinctive personality. We must develop our own philosophy and not have the advertising philosophy of others imposed on us. Let us blaze new trails. Let us prove to the world that good taste, good art and good writing can be good selling.
Respectfully,
Bill Bernbach
🖊️
Dear ________,
Our agency is getting big. That’s something to be happy about. But it’s something to worry about, too, and I don’t mind telling you I’m damned worried. I’m worried that we’re going to fall into the trap of bigness, that we’re going to worship techniques instead of substance, that we’re going to follow history instead of making it, that we’re going to be drowned by superficialities instead of buoyed up by solid fundamentals. I’m worried lest hardening of the creative arteries begin to set in.
There are a lot of great technicians in advertising. And unfortunately they talk the best game. They know all the rules. They can tell you that people in an ad will get you greater readership. They can tell you that a sentence should be this sort or that long. They can tell you that body copy should be broken up for easier reading. They can give you fact after fact after fact. They are the scientists of advertising. But there’s one little rub. Advertising is fundamentally persuasion and persuasion happens to be not a science, but an art.
It’s that creative spark that I’m so jealous of for our agency and that I am so desperately fearful of losing. I don’t want academicians. I don’t want scientists. I don’t want people who do the right things. I want people who do inspiring things. In the past year I must have interviewed about 80 people—writers and artists. Many of them were from the so-called giants of the agency field. It was appalling to see how few of these people were genuinely creative. Sure, they had advertising know-how. Yes, they were up on advertising technique.
But look beneath the technique and what did you find? A sameness, a mental weariness, a mediocrity of ideas. But they could defend every ad on the basis that it obeyed the rules of advertising. It was like worshiping a ritual instead of the God.
All this is not to say that technique is unimportant. Superior technical skill will make a good man better. But the danger is a preoccupation with technical skill or the mistaking of technical skill for creative ability.
The danger lies in the temptation to buy routinised men who have a formula for advertising. The danger lies in the natural tendency to go after tried-and-true talent that will not make us stand out in competition but rather make us look like all the others. If we are to advance we must emerge as a distinctive personality. We must develop our own philosophy and not have the advertising philosophy of others imposed on us. Let us blaze new trails. Let us prove to the world that good taste, good art and good writing can be good selling.
Respectfully,
Bill Bernbach
Зміни > Проблеми > Рішення > Зміни > Проблеми…
Зміни відбуваються постійно. Хочемо ми того чи ні.
Та майже всі зміни породжують нові проблеми.
Які знову потребують рішень.
Втілення кожного з яких призводить до змін (інакше нащо ми його втілювали?).
І чим більший масштаб і швидкість цих змін, тим більшими та складнішими будуть проблеми, які ми отримаємо в результаті.
Хочемо перестати стикатися з проблемами й вирішувати їх? Легко. Достатньо повністю уникати будь-яких змін. Правда, статися це може тільки в одному випадку - коли ми помремо.
Зміни відбуваються постійно. Хочемо ми того чи ні.
Та майже всі зміни породжують нові проблеми.
Які знову потребують рішень.
Втілення кожного з яких призводить до змін (інакше нащо ми його втілювали?).
І чим більший масштаб і швидкість цих змін, тим більшими та складнішими будуть проблеми, які ми отримаємо в результаті.
Хочемо перестати стикатися з проблемами й вирішувати їх? Легко. Достатньо повністю уникати будь-яких змін. Правда, статися це може тільки в одному випадку - коли ми помремо.
Ми у Волонтерській запустили новий надважливий для нас проєкт, над яким працювали останні місяці.
Лавка деокупації. Точка продажу овочів та фруктів від мешканців деокупованих територій.
Передісторія така. Понад рік ми допомагали людям в селищах Харківської області продуктами, засобами гігієни, ліками, генераторами й всім іншим, чого потребували люди на звільнених територіях. Паралельно вели постійні роботи по відбудові дахів та вікон в розтрощених домівках. Але весь час думали про те, як перестати возити виключно рибу та почати надавати людям вудки. Так спочатку зʼявився великий проєкт посівної, в рамках якого ми роздали більш ніж 328 112 пачок з насінням мешканцям 155 селищ. Це дозволило людям забезпечити свої сімʼї продуктами харчування. Але все одно залишалося питання грошей, необхідних для самозабезпечення.
Лавка деокупації - наш другий крок до надання можливості мешканцям деокупованих територій фінансово забезпечувати себе. Та разом з цим - відновлювати невеличкі сільські господарства.
Перша лавка зʼявиться в самому серці Харкова - на затишному 7 Складі. Кажу перша, бо зупинятися на одній точці ми навряд чи будемо.
P.S. За стиль Лавки дуже дякую нашим любим друзям з 22 branding buro, які побудували логотип на дуже теплій ідеї, про яку ви можете прочитати в одному з наших постів.
P.S.S. Все ще не можу вигадати слово, яке б передало мою любов, повагу та вдячність кожній та кожному в команді Волонтерської, з якими маю щастя працювати вже два роки поспіль.
Лавка деокупації. Точка продажу овочів та фруктів від мешканців деокупованих територій.
Передісторія така. Понад рік ми допомагали людям в селищах Харківської області продуктами, засобами гігієни, ліками, генераторами й всім іншим, чого потребували люди на звільнених територіях. Паралельно вели постійні роботи по відбудові дахів та вікон в розтрощених домівках. Але весь час думали про те, як перестати возити виключно рибу та почати надавати людям вудки. Так спочатку зʼявився великий проєкт посівної, в рамках якого ми роздали більш ніж 328 112 пачок з насінням мешканцям 155 селищ. Це дозволило людям забезпечити свої сімʼї продуктами харчування. Але все одно залишалося питання грошей, необхідних для самозабезпечення.
Лавка деокупації - наш другий крок до надання можливості мешканцям деокупованих територій фінансово забезпечувати себе. Та разом з цим - відновлювати невеличкі сільські господарства.
Перша лавка зʼявиться в самому серці Харкова - на затишному 7 Складі. Кажу перша, бо зупинятися на одній точці ми навряд чи будемо.
P.S. За стиль Лавки дуже дякую нашим любим друзям з 22 branding buro, які побудували логотип на дуже теплій ідеї, про яку ви можете прочитати в одному з наших постів.
P.S.S. Все ще не можу вигадати слово, яке б передало мою любов, повагу та вдячність кожній та кожному в команді Волонтерської, з якими маю щастя працювати вже два роки поспіль.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Несеться. В себе в голові пишу купу нотаток. Скільки б разів не сідав, в текст не перевів жодної бо несеться. Здаюся. Цього тижня без них. Але нехай буде хоча б #надиханка. Бо Гамбіно все ще красунчик. Й його постійний режисер Хіро Мурай теж красунчик. Й ви всі красуні та красунчики, бо все ще тут попри частоту постингу. Побачимося наступного тижня.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Це відео ми виклали позавчора. За день до трагедії. Не знаю чи може бути ще більше ненависті до істот, але знаю, що тим, хто їх буде нищити потрібна наша допомога.
—————
Друзі,
10 травня 2024 росія поновила наступ на Харків. Зараз, як ніколи, саме на нашому напрямку потрібна допомога.
Тож ми розпочинаємо новий великий збір — «ВОЛОНТЕРСЬКА ХАРКІВЩИНА».
Наша мета — 4 000 000 гривень. На що підуть гроші?
1. Екскаватор для розбудови укріплень для «KRAKEN».
2. 100 FPV дронів для 92-ї ОШБ.
3. Авто для сил протиповітряної оборони у складі 113 ТРО.
4. Авто для сил спеціальних операцій для перевезення та запуску БпЛА.
5. Mavic 3T для сил спеціальних операцій на кордон.
Як можна долучитися:
1. Лайк / репост / коментар.
2. Донат, навіть якщо здається, що 20 грн це небагато. Лінк на банку — в описі профілю.
3. Відкрити мікробанку на будь-яку суму. Разом лупати цю скелю значно простіше. Напишіть + в коментарях до цього посту й ми додамо вас в камерний чат, де вам зроблять картинку.
Все своє життя ми живемо в Харкові. Жили, живемо і плануємо жити далі. Зараз наше спільне майбутнє у місті безпосередньо залежить від підтримки військових. Ми закликаємо кожного, для кого це місто значить багато доєднатись. Друзі, колеги, наші колишні клієнти, студенти, українці зі Львова, українці з-за кордону, та й взагалі всі: зараз нам дуже потрібна ваша підтримка.
Дякуємо. Слава Україні! 🇺🇦
Монобанка
Картка 5375411217753693
PayPal: [email protected]
—————
Друзі,
10 травня 2024 росія поновила наступ на Харків. Зараз, як ніколи, саме на нашому напрямку потрібна допомога.
Тож ми розпочинаємо новий великий збір — «ВОЛОНТЕРСЬКА ХАРКІВЩИНА».
Наша мета — 4 000 000 гривень. На що підуть гроші?
1. Екскаватор для розбудови укріплень для «KRAKEN».
2. 100 FPV дронів для 92-ї ОШБ.
3. Авто для сил протиповітряної оборони у складі 113 ТРО.
4. Авто для сил спеціальних операцій для перевезення та запуску БпЛА.
5. Mavic 3T для сил спеціальних операцій на кордон.
Як можна долучитися:
1. Лайк / репост / коментар.
2. Донат, навіть якщо здається, що 20 грн це небагато. Лінк на банку — в описі профілю.
3. Відкрити мікробанку на будь-яку суму. Разом лупати цю скелю значно простіше. Напишіть + в коментарях до цього посту й ми додамо вас в камерний чат, де вам зроблять картинку.
Все своє життя ми живемо в Харкові. Жили, живемо і плануємо жити далі. Зараз наше спільне майбутнє у місті безпосередньо залежить від підтримки військових. Ми закликаємо кожного, для кого це місто значить багато доєднатись. Друзі, колеги, наші колишні клієнти, студенти, українці зі Львова, українці з-за кордону, та й взагалі всі: зараз нам дуже потрібна ваша підтримка.
Дякуємо. Слава Україні! 🇺🇦
Монобанка
Картка 5375411217753693
PayPal: [email protected]
Треба створювати такі бренди, щоб їх імʼям називали ментальні викривлення. Як от, наприклад, «ефект IKEA». Таку назву особливості нашої поведінці дали дослідники з Гарвардьскоі школи бізнесу та Єльского університету, які зʼясували, що:
1. Ми цінуємо більше ті речі, в створення яких ми вклали свої зусилля, та
2. Не просто цінуємо, але й готові платити за них більше (що є прямим результатом п.1).
1. Ми цінуємо більше ті речі, в створення яких ми вклали свої зусилля, та
2. Не просто цінуємо, але й готові платити за них більше (що є прямим результатом п.1).
У своїй книзі «Від хорошого до великого» Джим Коллінз розповів історію свого інтерв’ю з адміралом Джеймсом Стокдейлом. Під час В'єтнамської війни Стокдейл був найвищим за званням американським військовим офіцером у сумнозвісному таборі для військовополонених Хоа Ло («Ханойським Хілтоном»). Його понад двадцять разів катували протягом восьмирічного ув'язнення, без визначеної дати звільнення, без виконання прав полонених і без упевненості, чи він побачить свою сім’ю знову. Коли Коллінз запитав Стокдейла про його співв'язнів, які не пережили табір, адмірал виділив нестримних оптимістів. «Це були ті, хто казав: «Ми вийдемо до Різдва». А Різдво приходило і йшло. Потім вони казали: «Ми вийдемо до Великодня». А Великдень приходив і йшов. А потім День подяки, і знову Різдво. І вони помирали від знищених надій». Після довгої паузи Стокдейл повернувся до Коллінза і сказав: «Це дуже важливий урок. Ніколи не плутайте віру в те, що ви врешті-решт переможете, яку не можна собі дозволити втратити, з прийняттям найжорстокіших фактів вашої нинішньої реальності, якими б вони не були». Коллінз назвав це поєднання віри в перемогу з прийняттям жорстокої реальності парадоксом Стокдейла.
Схожу історію розповів й Віктор Франкл у своїй чудовій «Людині у пошуку сенсу». В Аушвіці першими ламалися ті, хто вірив, що все скоро закінчиться. Другими - ті, хто вважав що це не закінчиться ніколи. Виживали ті, хто фокусувався на щоденних справах, без очікування того, що ще може відбутися».
Тож. Врешті решт в нас з вами все буде добре. Але щоб вижити нам треба прийняти той факт, що «ми не вийдемо до Різдва». Замість постійних думок про розвиток подій, нам всім варто фокусуватися на щоденних діях. В числі яких має бути щоденна допомога тим, хто ці події безпосередньо буде розвивати.
Харківський напрямок щоденно тримають військові, яким потрібна наша щоденна допомога. Не завтра. Не через тиждень. А саме сьогодні. Ми з вами зібрали вже 1 з 4 мільйонів. Фокусуймося на сьогодні та рухаємось далі!
Монобанка
Картка 5375411217753693
PayPal: [email protected]
P.S. Нічого більш глибокого та практичного про життя в моменті, ніж «The Power of Now» Екхарта Толле, я не читав. Свого часу вона дуже допомогла мені суттєво знизити стрес та почати бачити більше життя навколо.
Схожу історію розповів й Віктор Франкл у своїй чудовій «Людині у пошуку сенсу». В Аушвіці першими ламалися ті, хто вірив, що все скоро закінчиться. Другими - ті, хто вважав що це не закінчиться ніколи. Виживали ті, хто фокусувався на щоденних справах, без очікування того, що ще може відбутися».
Тож. Врешті решт в нас з вами все буде добре. Але щоб вижити нам треба прийняти той факт, що «ми не вийдемо до Різдва». Замість постійних думок про розвиток подій, нам всім варто фокусуватися на щоденних діях. В числі яких має бути щоденна допомога тим, хто ці події безпосередньо буде розвивати.
Харківський напрямок щоденно тримають військові, яким потрібна наша щоденна допомога. Не завтра. Не через тиждень. А саме сьогодні. Ми з вами зібрали вже 1 з 4 мільйонів. Фокусуймося на сьогодні та рухаємось далі!
Монобанка
Картка 5375411217753693
PayPal: [email protected]
P.S. Нічого більш глибокого та практичного про життя в моменті, ніж «The Power of Now» Екхарта Толле, я не читав. Свого часу вона дуже допомогла мені суттєво знизити стрес та почати бачити більше життя навколо.
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
Tom Roach.pdf
6.5 MB
Одні й ті самі креативи працюють по-різному в різних каналах. Тож не поспішайте викидати рекламні матеріали на сміття.
Чим більше уваги отримує бренд, тим простіше його запам’ятати. Увага - це й є територія змагань, в яких ми приймаємо участь.
Створення контенту під конкретне медіа підвищує рівень уваги до реклами на 17-25%. Як би не хотілося зекономіти на універсальному контенті - не варто.
Креатив підвищує час перегляду відео преролів на 40%. Та чого він тільки не робить та що тільки не підвищує.
Крос-платформені принципи: Отримуй увагу. Інтегруй бренд. Комунікуй історії. Роби інакше. Викликай емоції.
Та інші очевідні та не дуже тези в презентації вихідного дня від Тома Роуча, VP Brand Strategy в Jellyfish та купі топових агенцій.
Чим більше уваги отримує бренд, тим простіше його запам’ятати. Увага - це й є територія змагань, в яких ми приймаємо участь.
Створення контенту під конкретне медіа підвищує рівень уваги до реклами на 17-25%. Як би не хотілося зекономіти на універсальному контенті - не варто.
Креатив підвищує час перегляду відео преролів на 40%. Та чого він тільки не робить та що тільки не підвищує.
Крос-платформені принципи: Отримуй увагу. Інтегруй бренд. Комунікуй історії. Роби інакше. Викликай емоції.
Та інші очевідні та не дуже тези в презентації вихідного дня від Тома Роуча, VP Brand Strategy в Jellyfish та купі топових агенцій.
50 років тому Ернест Діхтер, психолог, батько мотиваційного аналізу, написав статтю за результатами своїх досліджень сарафанного радіо.
В ній пан Діхтер пояснював, що загалом споживачі ігнорують рекламу, бо вона є «більше інструментом продажу, ніж інформацією та порадою.» Люди відчувають «загрозу від холодного комерціоналізму» реклами. Проте його дослідження з середини 1960-х років показало, що «коли люди відчувають, що рекламодавець звертається до нього як до друга ... люди розслабляються та стають більш схильними сприйняти повідомлення.».
50 років тому, Карл. А рекламні паузи на нашому ТВ та прероли на ютубі досі викликають нервовий тік. Бо як й 50 років тому, компанії більше цікавляться своїми продуктами, аніж потребами своїх покупців.
P.S. А взагалі то про word of mouth варто почитати книгу «Хітмейкери» Дерека Томпсона.
В ній пан Діхтер пояснював, що загалом споживачі ігнорують рекламу, бо вона є «більше інструментом продажу, ніж інформацією та порадою.» Люди відчувають «загрозу від холодного комерціоналізму» реклами. Проте його дослідження з середини 1960-х років показало, що «коли люди відчувають, що рекламодавець звертається до нього як до друга ... люди розслабляються та стають більш схильними сприйняти повідомлення.».
50 років тому, Карл. А рекламні паузи на нашому ТВ та прероли на ютубі досі викликають нервовий тік. Бо як й 50 років тому, компанії більше цікавляться своїми продуктами, аніж потребами своїх покупців.
P.S. А взагалі то про word of mouth варто почитати книгу «Хітмейкери» Дерека Томпсона.
Канські леви почали поступово викладати шорт-лісти фіналістів. Це означає, що найближчі декілька тижнів підуть на перегляд та декодування сотень креативних проєктів, які були визнані найяскравішими у світі (та як стверджують результати досліджень - найефективнішими). Сьогодні залишу тут три проекти, які вже потрапили до мого плейлиста Inspiration.
Крутеці з Media Monks розробили девайс, який вчить грамотності під час написання текстів. Це настільки просто й круто, що зуби самі починають шукати лікті, щоб їх вкусити, бо це зробили не ми.
Щоб зберегти легендарні паби Ірландії під час та після пандемії, Heineken перетворив їх на музеї.
Android знатно потролив Apple. Зробивши повноцінний девайс з повноцінною рекламною підтримкою у найкращих традиціях Apple. Ніколи не був шанувальником Андроїду, але коли круто, то воно круто.
Крутеці з Media Monks розробили девайс, який вчить грамотності під час написання текстів. Це настільки просто й круто, що зуби самі починають шукати лікті, щоб їх вкусити, бо це зробили не ми.
Щоб зберегти легендарні паби Ірландії під час та після пандемії, Heineken перетворив їх на музеї.
Android знатно потролив Apple. Зробивши повноцінний девайс з повноцінною рекламною підтримкою у найкращих традиціях Apple. Ніколи не був шанувальником Андроїду, але коли круто, то воно круто.
YouTube
Introducing The Literacy Pen
Media.Monks and The World Literacy Foundation Unveil “The Literacy Pen,” Designed to Combat the Global Illiteracy Crisis
According to UNESCO, there are still 773 million illiterate adults worldwide. In response, The World Literacy Foundation and Media.Monks…
According to UNESCO, there are still 773 million illiterate adults worldwide. In response, The World Literacy Foundation and Media.Monks…
Те, які рішення ми приймаємо в бізнесі, залежить від того, як ми до нього ставимося. Або - якими ментальними моделями користуємось. «Установа, що виробляє та продає продукцію». «Система з збільшення рівня доходів засновника». «Сувора гра на виживання». «Спосіб покращення життя людей». «Авантюра». Якою б не була ментальна модель, за нею завжди буде стояти наше ставлення, яке буде керувати нашими рішеннями. Тому при виборі бізнес-партнерів та замовників цікаво аналізувати не стільки те, що вони роблять, але й те, якими моделями при цьому користуються.
P.S. Моя ментальна модель постійно редагується, але головний сенс залишається незмінним. Бізнес - система обміну одних цінностей (зазвичай у формі продуктів, сервісів чи ідей) на інші (зазвичай - гроші). Звідси — впевненість в тому, що гроші - не більше, ніж об’єктивне відображення створеної цінності, а не самоціль.
P.S. Моя ментальна модель постійно редагується, але головний сенс залишається незмінним. Бізнес - система обміну одних цінностей (зазвичай у формі продуктів, сервісів чи ідей) на інші (зазвичай - гроші). Звідси — впевненість в тому, що гроші - не більше, ніж об’єктивне відображення створеної цінності, а не самоціль.
Кажуть, content is the king. Це тільки половина правди, яка може вводити в солодку оману маркетологів й креативників. Контент - це дійсно король сьогодення. Але його розповсюдження - це його королівство. Без якого найкрутіший та найрозумніший король залишається голим.