VPLT

Попри поширене відчуття занепаду та низькі оцінки якості життя з боку жителів, Полтава залишається однією з найфінансово спроможніших громад в Україні (без урахування Києва), поступаючись лише Дніпру, Львову та трохи — Вінниці.

Не можливо скажете ви, а ми скажемо шо можливо. Це зумовлено високим індексом податкоспроможності (ІПС), який розраховується на основі надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на одного мешканця. У Полтаві ІПС перевищує 1,1, що означає статус «надспроможної» громади — вона сплачує реверсну дотацію до держбюджету, тобто ділиться частиною своїх надлишкових доходів із державою.

Такий рівень податкоспроможності забезпечується передусім великими платниками ПДФО — підприємствами, що діють на території громади. Серед найбільших — мережа «Аврора», «Укргазвидобування», «Нова пошта», «Полтаваобленерго». Загалом очікувані надходження ПДФО у 2025 році становлять понад 3 мільярди гривень.

Раніше Полтава також була серед лідерів за ІПС, але через війну виплати реверсної дотації були тимчасово зупинені, що дозволило місту залишити у бюджеті сотні мільйонів гривень. Із 2024 року цю норму відновили (окрім прифронтових громад), і Полтава знову ділиться доходами з державою.

Парадоксально, що при значному фінансовому потенціалі місто займає останні місця в муніципальних рейтингах за якістю життя, управлінням, інфраструктурою та іншими критеріями — що вказує не на відсутність ресурсів, а на неефективне їх використання.

Окрему увагу в матеріалі приділено поясненню механізмів фінансового вирівнювання в Україні — базовим і реверсним дотаціям. Система побудована на принципах солідарності: «багаті» громади допомагають «бідним», аби зменшити диспропорції у доступі до базових послуг.

Також розкрито феномен надспроможних приміських громад, які мають високі ІПС не через кількість мешканців, а завдяки реєстрації на їхній території великих платників ПДФО — складів, логістичних хабів, промислових підприємств.

Значну увагу приділено конфлікту навколо 4% ПДФО, що мають цільове призначення для оплати енергоносіїв у сфері ЖКГ. У Полтаві ці кошти — близько 190 млн грн — стали предметом суперечки між міською радою та обласним підприємством «Полтававодоканал», яке потребує їх для покриття тарифної різниці.

Полтава — багате місто з бідною інфраструктурою, що ставить під сумнів ефективність використання наявного фінансового ресурсу.

www.tg-me.com/us/VPLT/com.v_plt/22914

2.7K viewsedited  Jun 22 at 10:32

Попри поширене відчуття занепаду та низькі оцінки якості життя з боку жителів, Полтава залишається однією з найфінансово спроможніших громад в Україні (без урахування Києва), поступаючись лише Дніпру, Львову та трохи — Вінниці.

Не можливо скажете ви, а ми скажемо шо можливо. Це зумовлено високим індексом податкоспроможності (ІПС), який розраховується на основі надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на одного мешканця. У Полтаві ІПС перевищує 1,1, що означає статус «надспроможної» громади — вона сплачує реверсну дотацію до держбюджету, тобто ділиться частиною своїх надлишкових доходів із державою.

Такий рівень податкоспроможності забезпечується передусім великими платниками ПДФО — підприємствами, що діють на території громади. Серед найбільших — мережа «Аврора», «Укргазвидобування», «Нова пошта», «Полтаваобленерго». Загалом очікувані надходження ПДФО у 2025 році становлять понад 3 мільярди гривень.

Раніше Полтава також була серед лідерів за ІПС, але через війну виплати реверсної дотації були тимчасово зупинені, що дозволило місту залишити у бюджеті сотні мільйонів гривень. Із 2024 року цю норму відновили (окрім прифронтових громад), і Полтава знову ділиться доходами з державою.

Парадоксально, що при значному фінансовому потенціалі місто займає останні місця в муніципальних рейтингах за якістю життя, управлінням, інфраструктурою та іншими критеріями — що вказує не на відсутність ресурсів, а на неефективне їх використання.

Окрему увагу в матеріалі приділено поясненню механізмів фінансового вирівнювання в Україні — базовим і реверсним дотаціям. Система побудована на принципах солідарності: «багаті» громади допомагають «бідним», аби зменшити диспропорції у доступі до базових послуг.

Також розкрито феномен надспроможних приміських громад, які мають високі ІПС не через кількість мешканців, а завдяки реєстрації на їхній території великих платників ПДФО — складів, логістичних хабів, промислових підприємств.

Значну увагу приділено конфлікту навколо 4% ПДФО, що мають цільове призначення для оплати енергоносіїв у сфері ЖКГ. У Полтаві ці кошти — близько 190 млн грн — стали предметом суперечки між міською радою та обласним підприємством «Полтававодоканал», яке потребує їх для покриття тарифної різниці.

Полтава — багате місто з бідною інфраструктурою, що ставить під сумнів ефективність використання наявного фінансового ресурсу.

BY VPLT