5. Так само всім поїбать на те, що в КМА скасували лекцію філософа Сергія Чаплигіна (про що теж пише Винничук), бо проблеми чоловіків, а тим більше проблеми тих, хто сповідує "традиційні цінності" (як би їх не розуміли будь-які сторони конфлікту) - не на часі. Чаплигін, бляха, має право бути в опозиції до лгбт+ дискурсу, подобається нам це чи ні, бо надавати трибуну всім адекватним сторонам суспільної дискусії - це ознака демократичного суспільства. Якби Чаплигін не був адекватним, то його б судили - за дискримінацію в нас, взагалі-то, судять, якщо хтось раптом не знав. А лгбт+ організація Gender Zet, за ініціативи якої скасували лекцію Чаплигіна, точно вже мала б знати. Знати й добиватися суду над гомофобом, якщо він гомофоб. І знову згадую Острозьку академію, де студентів якось зігнали на лекцію цілковито їбанутої на креаціонізмі тьоті, яка розповідала про "водний екран" і змову еволюціоністів, щоб настроїти людей проти Бога. І чомусь ніяка журналістка про це не написала душещіпатєльного поста у фейсбуці. Хоча в нас, студентів, якраз було відчуття, що нас брутально виїбали в мозок у примусовому порядку.
6. Винничука зацькували теж і за кінцеве речення "Власне ностальгія за тими часами і посприяла немало тому, що американці вибрали Трампа", хоча він прямо посилається на американського психоаналітика Даррена Гейбера. І мало того, що висновок про Трампа не належить Винничуку, але й ніхто не здогадався погуглити, хто ж це такий - той Даррен Гейбер. Напевно, намаханий старий дід, як і Винничук. А от і ні, курва мать. Дядя далеко не лох.
Та й ностальгія за "старими добрими" часами, на якій піднявся Трамп, це не ностальгія за тим, щоб можна було шльопати незнайомок по сідницях, а ностальгія за тим, щоб можна було висловитися і не полетіти в довічний "бан". Це ностальгія за стихійною, хаотичною свободою слова, де хоч і боролися різкі протилежні дискурси, кострубаті й навіжені як півні на арені, але всі відчували себе в рівних умовах. Натомість зараз панує тоталітарна "свобода слова", де домінує один панівний дискурс - наразі ліволіберальний, - а всі проби суспільної дискусії жорстко обмежуються. Але стримування призводить до протилежного ефекту - радикалізації. І радикалізуються не старі пердуни, як Винничук, а молодь, яка вихована якраз панівним ліволіберальним дискурсом і західними цінностями. Не переплутайте.
5. Так само всім поїбать на те, що в КМА скасували лекцію філософа Сергія Чаплигіна (про що теж пише Винничук), бо проблеми чоловіків, а тим більше проблеми тих, хто сповідує "традиційні цінності" (як би їх не розуміли будь-які сторони конфлікту) - не на часі. Чаплигін, бляха, має право бути в опозиції до лгбт+ дискурсу, подобається нам це чи ні, бо надавати трибуну всім адекватним сторонам суспільної дискусії - це ознака демократичного суспільства. Якби Чаплигін не був адекватним, то його б судили - за дискримінацію в нас, взагалі-то, судять, якщо хтось раптом не знав. А лгбт+ організація Gender Zet, за ініціативи якої скасували лекцію Чаплигіна, точно вже мала б знати. Знати й добиватися суду над гомофобом, якщо він гомофоб. І знову згадую Острозьку академію, де студентів якось зігнали на лекцію цілковито їбанутої на креаціонізмі тьоті, яка розповідала про "водний екран" і змову еволюціоністів, щоб настроїти людей проти Бога. І чомусь ніяка журналістка про це не написала душещіпатєльного поста у фейсбуці. Хоча в нас, студентів, якраз було відчуття, що нас брутально виїбали в мозок у примусовому порядку.
6. Винничука зацькували теж і за кінцеве речення "Власне ностальгія за тими часами і посприяла немало тому, що американці вибрали Трампа", хоча він прямо посилається на американського психоаналітика Даррена Гейбера. І мало того, що висновок про Трампа не належить Винничуку, але й ніхто не здогадався погуглити, хто ж це такий - той Даррен Гейбер. Напевно, намаханий старий дід, як і Винничук. А от і ні, курва мать. Дядя далеко не лох.
Та й ностальгія за "старими добрими" часами, на якій піднявся Трамп, це не ностальгія за тим, щоб можна було шльопати незнайомок по сідницях, а ностальгія за тим, щоб можна було висловитися і не полетіти в довічний "бан". Це ностальгія за стихійною, хаотичною свободою слова, де хоч і боролися різкі протилежні дискурси, кострубаті й навіжені як півні на арені, але всі відчували себе в рівних умовах. Натомість зараз панує тоталітарна "свобода слова", де домінує один панівний дискурс - наразі ліволіберальний, - а всі проби суспільної дискусії жорстко обмежуються. Але стримування призводить до протилежного ефекту - радикалізації. І радикалізуються не старі пердуни, як Винничук, а молодь, яка вихована якраз панівним ліволіберальним дискурсом і західними цінностями. Не переплутайте.
BY ⸙ Index Librorum ⸙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/tg-me/post.php on line 283
If riding a bucking bronco is your idea of fun, you’re going to love what the stock market has in store. Consider this past week’s ride a preview.The week’s action didn’t look like much, if you didn’t know better. The Dow Jones Industrial Average rose 213.12 points or 0.6%, while the S&P 500 advanced 0.5%, and the Nasdaq Composite ended little changed.
The seemingly negative pandemic effects and resource/product shortages are encouraging and allowing organizations to innovate and change.The news of cash-rich organizations getting ready for the post-Covid growth economy is a sign of more than capital spending plans. Cash provides a cushion for risk-taking and a tool for growth.
