🇺🇦75 військовополонених сьогодні повертаються додому. Неймовірно щаслива за їх родини. Дякуємо за гідність і мужність в найважчих умовах.

Такі позитивні новини обʼєднують країну і додають оптимізму. Дай Бог, аби всі наші повернулися додому.

Дякую всім причетним до обміну, знаю, це важка праця.

#ПІДПИСУЙТЕСЯ

До виборів до Європарламенту залишається тиждень.

В нинішньому скликанні ЄП найбільшу кількість мандатів має Німеччина - 96.

У Німеччині голосування призначено на неділю, 9 червня.

Війна Росії проти України визначила тематику виборчої кампанії у ФРН.

В опитуваннях з великим відривом лідирують консерватори з блоку ХДС/ХСС, які зараз входять до коаліції EPP. Але основна боротьба розгортається за друге місце.

Німецькі консерватори, згідно з прогнозами, отримають на виборах до Європарламенту, як і п'ять років тому, приблизно 29 відсотків голосів.

Але якщо 2019 року місце "віцечемпіона" впевнено посіла партія "Союз-90 / Зелені" (20,5 відсотка), то цьогоріч на нього претендують одразу три політичні сили.

Крім Зелених, у яких зараз значно менший рейтинг - 14 відсотків, - це соціал-демократи канцлера Олафа Шольца, за яких готові проголосувати 15 відсотків виборців. А ще - радикальна права партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН). П'ять років тому на виборах до Європарламенту вона отримала 11 відсотків голосів, тепер збільшила рейтинг до 14 відсотків.

Вперше з червня 2023 року Соціал-демократична партія випередила в опитуванні "Альтернативу для Німеччини" ("АдН") на тлі скандалів, які в останні тижні супроводжують ультраправих.

До них причетні головні кандидати праворадикалів - лідер партійного списку Максиміліан Кра і другий номер Петр Бистрон.

"Альтернатива для Німеччини" фігурує в кількох гучних справах щодо шпигунства на користь Китаю та лобізмі на користь РФ.

Минулого тижня у Дрездені поліція заарештувала громадянина Німеччини Цзяна Г., який працює помічником євродепутата "АдН" Максиміліана Кра.

Цього місяця Бельгія відкрила кримінальне розслідування щодо можливого втручання Росії у вибори після того, як чеський уряд заявив, що викрив російську мережу, що намагалася вплинути на політику, включаючи виплати європейським політикам.

Серед таких політиків фігурують представники "Альтернативи для Німеччини", зокрема Петр Бистронь, якого підозрюють у просуванні проросійської пропаганди, а також Максимілліан Кра.

Опитування свідчать, що кожен другий німець вважає, що Росія і Китай мають "дуже великий" або "достатньо великий" вплив на "АдН".

Крім того, переважна більшість (58%) вважають, що "АдН" не є патріотичною партією для Німеччини.

На цьогорічних виборах менше голосів, ніж 2019-го, отримають, згідно з опитування, посткомуністи з опозиційної Лівої партії (три відсотки замість 5,4) і вільні демократи, які входять до уряду (чотири замість 5,4 відсотка).

Що, проте, не завадить їм здобути депутатські мандати, оскільки на виборах до Європарламенту, на відміну від виборів до Бундестагу та земельних парламентів, немає п'ятивідсоткового прохідного бар'єру.

Несподіваним став рейтинг партії "Союз Сари Вагенкнехт" (ССВ). ССВ утворилася в результаті розколу Лівої партії, а свій перший з'їзд провела тільки на початку цього року. Проте, завдяки популярності харизматичної Сари Ваґенкнехт, яка була одним із лідерів Лівої партії, за ССВ збираються голосувати 6 відсотків німецьких виборців. Для щойно створеної партії це досить респектабельний рейтинг.

Суттєво відрізняються, порівняно із ситуацією п'ятирічної давнини, і теми виборчої кампанії.

На тлі повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України, німецьких виборців найбільше цікавить проблема гарантування безпеки та підтримання миру в Європі.

Для 26 відсотків учасників цьогорічного опитування тематика війни та миру стала визначальною під час вибору партії, за яку вони збираються голосувати.

П'ять років тому головною темою був захист клімату та навколишнього середовища.

Блок ХДС/ХСС (у Європарламенті його представники входять до найбільшої фракції Європейської народної партії), соціал-демократи, Зелені та ліберали єдині в тому, що Європа - внаслідок агресивності Росії та сумнівів у надійності американських гарантій - має підвищувати свою обороноздатність.

Християнські партії пропонують створити європейський оборонний союз, спільно розміщувати на підприємствах ВПК замовлення на бойові літаки, танки, артилерію і боєприпаси, а також створити в ЄС посаду комісара з питань оборони.

Праворадикали з АдН, навпаки, роблять ставку на національні оборонні зусилля, пропонують повернутися до загального військового обов'язку, що, втім, включили у свою нову партійну програму і християнські демократи.

Ліві популісти з ССВ пропонують перетворити Європейську оборонну агенцію на "європейську агенцію з роззброєння, контролю над озброєннями та конверсії" і вивести американські ядерні озброєння з Європи. Що стосується війни в Україні, то прихильники Сари Ваґенкнехт вимагають оголосити перемир'я та почати мирні переговори.

Зовсім інакше виглядає позиція лібералів з Вільної демократичної партії. Головна кандидатка ВДП, голова комітету Бундестагу з оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн вимагає збільшити військову допомогу Україні, різко критикує канцлера за відмову надати Києву німецькі крилаті ракети TAURUS. Найкращою гарантією безпеки України Штрак-Ціммерман називає приєднання України до НАТО, що сприяло б і забезпеченню миру та свободи в Європі.

Утім, великих надій на Євросоюз німецькі виборці не покладають. Опитування Deutschlandtrend показало, що лише 40 відсотків респондентів вважають членство в ЄС вигідним для Німеччини, ще 19 відсотків вважають, що воно приносить ФРН більше недоліків, а приблизно третина - що плюси і мінуси врівноважують один одного.

Водночас майже половина опитаних (48 відсотків) виступають за поглиблення європейської інтеграції та подальше розширення компетенцій органів ЄС. Близько третини хотіли б, навпаки, повернути частину повноважень національним урядам.

#ПІДПИСУЙТЕСЯ

🔴 Засновниця добровольчої медслужби «Госпітальєри», народна депутатка від "ЄС" Яна Зінкевич: «За всю війну наш підрозділ вивіз 23 тисячі поранених»

Яна – легенда цієї війни. І це без перебільшення. Мабуть, навіть цього слова недостатньо, щоб воно передавало всю глибину того, що Яна зробила для країни та продовжує робити заради нашої Перемоги. Розмовляючи й згадуючи тих, хто пішов на війну з Майдану ще зовсім дітьми, ми з величезним сумом зазначили, що таких лишилося зовсім мало. І Яна – одна з них.

Читати - https://censor.net/ua/r3491746

Друзі, велика подяка усім, хто зробив донат на 3 РЕБи для 212-го батальйону ТрО, які зараз на Часовому Яру.

Це був найкращий подарунок на мій день народження і я рада, що РЕБи вже в підрозділі і працюють.
Звітую і ще раз дякую всім, хто долучився до цього збору!

Бережи вас Господь, хлопці!

Ви не повірите, але "Слуги народу" знову - вже вкотре! - хочуть повернутися до давно готового до другого читання законопроєкту N9432 про англійську мову, щоб запхатии в нього норми, спрямовпні проти демонстрування американських фільмів у кінотеатрах в українському дублюванні. Для цього на 9 ранку в понеділок скликають позачергове засідання гуманітарного комітету парламенту.

Верховна Рада ще в першому читанні викинула з президентського законопроєкту про англійську мову найнебезпечніші норми, які вбивали українське кінодублювання і кінопрокат. Відтоді Банкова ніяк не може заспокоїтися - одна з найнав'язливіших ідей цієї влади під час війни - як би зробити так, щоб українці якомога менше дивилися фільми українською мовою. Це чисте божевілля, і цього разу "слуги народу" пропонують навіть витрачати на це божевілля бюджетні гроші.

Поправка, яку протягуватимуть у понеділок на комітеті, пропонує, щоб держава відшкодовувала кінотеатрам гроші за сеанси, на яких вони замість дубльованих українською мовою крутитимуть фільми англійською.

Ще раз: зараз американські кінокомпанії вкладають власні приватні кошти в якісне дублювання фільмів українською, щоб якомога більше глядачів купували квитки на ці фільми й дивилися їх в Україні рідною мовою. А "слуги народу" пропонують у час війни витрачати гроші цього народу, щоб стимулювати демонструвати фільми не українською мовою.

Голосувати за це - абсурд і ганьба.

Час нарешті вже ухвалити давно готовий до другого читання законопроєкт про англійську мову. Або відхилити. Але нарешті визначитися з ним на пленарному засіданні і припинити спроби знущатися з української мови й кінопрокату.

А якщо в уряду з'явилися зайві гроші, треба їх спрямувати або на армію, або (якщо вже мова про кіно) - на промоцію і підтримку демонстрування фільмів українського виробництва. Все інше - від лукавого.

@Володимир Вʼятрович

Також в порядку денному наступного пленарного тижня немає законопроєкту про заборону московських попів.

Всі розмови про те, що мовляв проти його прийняття наші американські та інші партнери- від лукавого. Проти - самі слуги, бо паства московських попів то їх електорат. А ОПЗЖ- їх вірні партнери по голосуванням. Й тому з такою легкістю під загрозу ставлять питання національної безпеки.

Й попри щотижневі затримання СБУ московських попів і всю інформацію про небезпечність цієї фсбшноі секти, слуги блокують законопроєкт про їх заборону.

#ПІДПИСУЙТЕСЯ

Полеміку В. Портнікова з Латиніною (в помпезному шкіряному кріслі, з якого стирчить одна голова, вона нагадує злу королеву з «Аліси»), я слухала в потязі Хелм- Київ, навушниками ховаючись від реальності.

Дєвочка навпроти розповідала телефоном мамі, що вона харашо здала польський тест. На верхніх полицях жінка всю дорогу вмовляла онука съесть булачку і пазваніть дєдушкє. В сусідніх купе голосно гиготіли і розмовляли російською жінки, що на пару тижнів їдуть додому. Ті, які змушені були тікати від російських бомб і снарядів по світах.

Коли просиш звертатися до себе українською, у відповідь можна почути весь спектр інфантильності: так звикли, так зручніше, з дєтства так гаварю, Конституцію нікто нє отменяв, ета наше права. Безумовно, всі ми маємо права. Але є і обовʼязок. Перед країною, яка стікає кровʼю саме за те, що сміє відстоювати, виборювати, захищати свою ідентичність. Основою якої є наша мова і історія.

В соцмережах я бачила купу захвату сильною і аргументованою позицією Віталія. Але від тих, хто й так знає історію, розуміє маніпуляції і блеф москвичів про «адін народ» й ніколи не мав ілюзій щодо справжніх намірів багаторічної російської мовної експансії. На жаль, ті, хто не замислюються про свою ідентичність, продовжують слухати марафон і арестовичів.

На вулицях Вільнюса, Варшави, Берліна багато російської. На це звертають увагу наші добрі друзі, які дали прихисток мільйонам українок і українських дітей, аби врятувати їх від російських бомб. Європейські колеги розповідають, що взимку- весною 22 біженці більше старалися говорити українською, відмежовуючись в будь який спосіб від країни- агресора, яка вигнала їх зі своїх домівок, намагаючись через мову теж висловити свій протест війні. Зараз ситуація змінюється. Хтось адаптувався в іншій країні і все менше читає українських новин, комусь так зручніше. Й вивчити польську, німецьку, французьку чи голандську виявляється легше, ніж просто говорити мовою, яку ти вчив в школі, яка звучала на вулицях твого рідного міста, але ти роками її зневажав, бо так звик.

Безумовно, Європа мультикультурна і толерантна. Але ж ми апелюємо до європейців посилити тиск на РФ і візовий режим, блокувати рахунки росіян, протестуємо, коли нєтрєбко повертають в берлінську оперу. Нам за росіян, які є носіями імперської ідеології, соромно. Чому ж ми в побуті залишаємося носіями їх мови і не можемо заблокувати її в повсякденному спілкуванні?

Буду чесна, я теж з двомовної родини, колись давно працювала в російськомовній редакції, але мені повезло з вчителями, президент Ющенко зробив нашій команді щеплення українством, змусив переосмислити трагедію Голодомору як геноциду. А в 2014 взагалі відрізало. Бо винні в цій страшній війни, в якій гинуть найкращі наші люди, не лише Путін, а Росія і росіяни, які хочуть війни. Всі вони хочуть війни.

Безумовно, в ЗСУ багато військових послуговуються російською. Але вони свою відданість Україні щодня доводять своєю жертовністю і героїзмом. Їм за це доземний уклін. Ми ж в тилу просто зобовʼязані захистити українську державність повагою до нашої історії і мови. Інакше що тоді ми захищаємо?

Державність - це не лише територія, держава- не лише паспорт, за яким можна отримати допомогу для біженців, нація- не лише назва. Й мова сьогодні в більшій небезпеці, ніж в 22.

Мене тривожить повне нерозуміння владою рівня проблеми! Черги на Арсенал не є індикатором, що в нас все добре з захистом мови і книги. В марафоні - пропаганда влади, а не цінностей. В парламенті блокують закон про заборону московської церкви і знову тягнуть законопроєкт про англійську, де знищують український дубляж. З біженцями ніхто не працює, аби підтримати в них українство, допомогти зберегти українську ідентичність або знайти її в собі.

На окупованих Росією територіях немає української. Вона може бути тільки в Україні. В серці тих, хто ідентифікує себе українцями.

Нещодавно на одному дипломатичному прийнятті я говорила з членом наглядової ради Укрзалізниці, що було б дуже правильно започаткувати проєкт на підтримку української в наших міжнародних поїздах.

Бодай робити оголошення, нагадуючи про війну за державність і ідентичність. Аби всі, хто пишається, що ми - українці, згадував й про нашу мову, переходячи на неї з любовʼю і гордістю.

Ультраправа угорська партія Mi Hazánk ("Наша батьківщина"), відома антиукраїнською риторикою, обговорює з "Альтернативою для Німеччини" можливість об'єднання у Європейському парламенті після виборів у червні.

Лідер партії Mi Hazánk Ласло Тороцкоі вважає, що його політсила, безсумнівно, потрапить до Європарламенту, але немає впевненості, що вони отримають два додаткові місця, на які розраховували, через появу нової політсили Петера Мадяра.

Він заявив, що про об'єднання поговорить із лідером "Альтернативи для Німеччини" Максиміліаном Кра в п'ятницю, коли той приїде до Будапешта.

Після того, як Кра в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica назвав "помилковим узагальненням" той факт, що члени СС були злочинцями, "АдН" вигнали з групи "Ідентичність і демократія", а сам Кра був відсторонений від публічних заходів своєї партії.

Після цього французька партія "Національне об'єднання" заявила, що у наступному складі Європейського парламенту не хоче бути з "АдН" в одній групі, що складається з правих популістських, націоналістичних і правоекстремістських європейських партій.

Наразі невідомо, чи матимуть "АдН" та Mi Hazánk достатньо мандатів для формування власної групи в Європарламенті – для цього вона має налічувати не менш як 23 депутатів, які представляють мінімум чверть держав – членів Європейського ЄС.

Лідер Mi Hazánk Ласло Тороцкоі раніше відзначався українофобськими заявами – зокрема заявив про претензії на українське Закарпаття у разі втрати Україною державності в результаті війни.

#ПІДПИСУЙТЕСЯ

Нещодавні опитування показали, що Лейбористська партія Великої Британії може отримати майже 500 місць у Палаті громад за підсумками дострокових виборів 4 липня, тоді як консерватори, які нині перебувають при владі, втратять майже всі мандати.

650 депутатів у Британії обирають за одномандатними мажоритарними округами.

Лейбористська партія може отримати від 476 до 493 місць, що забезпечує їй комфортну переважну більшість у 300 голосів у Палаті громад. Ця перемога буде навіть більшою, ніж у Тоні Блера у 1997 році – коли лейбористи мали 419 мандатів – і стане рекордною за британську історію.

Натомість консерватори, які нині мають більшість у 345 мандатів, ризикують опуститись до 66-72 місць, що може стати найгіршою поразкою партії на виборах в її історії.

Більшість міністрів чинного уряду Британії – зокрема міністр внутрішніх справ Джеймс Клеверлі та міністр оборони Грант Шаппс – ризикують не пройти до парламенту. Прем'єр Ріші Сунак зберігає перевагу лише у три відсоткові пункти над кандидатом-лейбористом.

Інша опозиційна партія – Ліберал-демократична – у цьому прогнозі може отримати від 39 до 59 місць і стати третьою за величиною партією в Палаті громад.

Натомість євроскептична права партія Reform UK, попри відносно високий загальнонаціональний рейтинг, за прогнозом, не отримає жодного мандата.

У разі справдження прогнозів лейбористи, ймовірно, перебуватимуть при владі щонайменше десять років, оскільки жодна партія з такою величезною більшістю не програвала наступних виборів.

У травні британський прем'єр Ріші Сунак оголосив про дострокові парламентські вибори, які відбудуться 4 липня. Це сталось на тлі опитувань, згідно з якими Лейбористська партія збільшила свою перевагу над консерваторами на 30 відсоткових пунктів.

Консерватори безперервно перебувають при владі у Великій Британії з 2010 року.

#ПІДПИСУЙТЕСЯ

10 законів, над якими продовжуватиме працювати новий Європейський парламент після виборів 6-9 червня.

1. Зовнішні зв'язки та оборона

Підвищення оборонної промисловості

У березні 2024 року Єврокомісія запропонувала нове регулювання для доступності та постачання оборонної продукції. Європейська програма оборонної промисловості (EDIP) передбачає 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС з 2025 по 2027 рік. Нарощування оборонного виробництва є відповіддю на геополітичні виклики, такі як агресія Росії проти України. Новий Європейський парламент працюватиме над цією пропозицією.

2. Цифровий перехід

Штучний інтелект (ШІ) все частіше використовується в багатьох секторах та пристроях, таких як інструменти діагностики захворювань або системи автономного водіння. Але хто несе відповідальність за збитки, завдані ШІ, якщо щось піде не так? Директива про відповідальність за ШІ планує це регулювати, гарантуючи, що люди, яким завдають шкоди системи, що використовують ШІ, мають такий же рівень захисту, як і люди, яким завдають шкоди інші технології. Ця директива спиратиметься на перший у світі всеосяжний набір правил, що регулюють ШІ, прийнятий парламентом у березні 2024 року.

3. Споживча політика та здоров'я

Добробут котів і собак

Правила захисту добробуту котів і собак не гармонізовані в усьому ЄС. Ось чому Європейська комісія запропонувала у грудні 2023 новий закон, який встановив стандарти ЄС щодо розведення, розміщення та поводження з цими домашніми тваринами. Вони охоплюватимуть селекційні заклади, зоомагазини та притулки. Це про введення обов'язкової ідентифікації та реєстрації для тварин.

4. Захоплюючий дизайн

Через занепокоєння щодо впливу соціальних медіа на здоров'я користувачів, особливо неповнолітніх, парламент закликав Європейську комісію в грудні 2023 року запропонувати нові правила ЄС для боротьби з цифровою залежністю. На думку парламенту, нові правила повинні заборонити платформам використовувати захоплюючі методи, такі як безкінечне гортання стрічки.

5. Соціально-економічне відновлення

Захист роздрібних інвесторів

Новий парламент продовжить роботу над пакетом законів, що захищають роздрібних інвесторів, щоб легше та безпечніше інвестувати та надати їм більш чітку інформацію для прийняття інвестиційних рішень.

6. Право на відключення. Це повинно захистити право працівників відійти від роботи в неробочий час. У квітні 2024 року Комісія розпочала консультації з цього приводу з соціальними партнерами.

7. Зелена Угода

Харчові та текстильні відходи

У березні 2024 парламент прийняв пропозиції посилення правил ЄС щодо скорочення текстильних та харчових відходів. Депутати хочуть більше посилити скорочення харчових відходів до кінця 2030 року, ніж запропоновані Єврокомісією. Згідно із запланованим законом, виробники покривали б витрати на збір, сортування та переробку відходів текстилю;

Парламент хоче, щоб правила поширилися на більше видів продукції.

8. Кліматичні цілі 2040 року

Боротьба зі зміною клімату є пріоритетом для громадян ЄС. Мета ЄС стати кліматично нейтральним до 2050 року. Існує проміжна ціль скорочення викидів на 2030 рік, а депутати Європарламенту шукатимуть узгодження кліматичних цілей на 2040 рік.

9. Притулок та міграція

Для боротьби з контрабандою мігрантів та торгівлею людьми парламент працюватиме над активізацією співпраці поліції щодо запобігання, виявлення та розслідування цих злочинів та посилення ролі Європолу.

10. Демократія та верховенство права

Антикорупційні рамки

Згідно з опитуванням 2023 року, 70% громадян ЄС вважають, що корупція широко поширена в їхній країні. ЄП працюватиме над посиленням загальноєвропейських правил проти корумпованих осіб.

Депутати Європарламенту хочуть, щоб провідні особи, які приймають рішення в ЄС, включаючи себе, комісарів та президента Європейської ради, підлягали суворішим правилам та жорсткішим покаранням за корупцію.

#ПІДПИСУЙТЕСЯ