ювілейна, 60-та, Венеційська бієнале розпочала роботу два тижні тому. Подію жартома називають “Олімпійськими іграми” світу мистецтва. Гадаю, що десь саме зараз завершився умовний “спринт”, у який для багатьох гостей перетворюються перші тижні бієнале з усіма презентаціями, подіями паралельної програми, зустрічами та вечірками. Натомість розпочинається етап “марафону”, що дозволяє відвідувачам більш розмірений темп, аби познайомитися з численними експонентами та роздивитися не одразу помітні наративи та сенси

роботи українських митців цьогоріч представлено на трьох основних локаціях — в Арсенале, Джардіні та у приватному "палаццо"; крім цього є ще й кілька неформальних та не дуже очевидних проявів нашої присутності на теренах бієнале

про все це — у новому матеріалі на сайті:

"Помітна і неочевидна, українська присутність на 60-й Венеційській бієнале"