Вийшов чудовий матеріал Текстів про Дніпровський каскад ГЕС та його вплив на промисловість, сільське господарство та навколишнє середовище.
Дуже раджу:
https://texty.org.ua/projects/112107/230-zatoplenyh-sil-yak-vyhlyadalo-stare-ruslo-dnipra-do-zatoplennya-vsih-vodoshovysh-i-teper/

Зграя косаток потопила яхту біля Гібралтарської протоки.
Як повідомляє New York Times, двох людей довелося рятувати після того, як ці морські тварини напали на 16-метрову вітрильну яхту Alboran Cognac приблизно в 20 км від узбережжя Марокко. Члени екіпажу на борту повідомили, що тварини пошкодили корпус та кермо, через пробоїну почала надходити вода.

В місцевій рятувальній службі повідомили, що танкер, який знаходився неподалік, швидко підійшов до човна та евакуював двох моряків, яких доставили на Гібралтар. Яхта залишилася дрейфувати, і марокканська влада повідомила, що зрештою вона затонула.

Це перший човен, який затонув у цих водах цьогоріч після аварії, спричиненою косатками. Ці інциденти привернули увагу морських біологів.
З 2020 року косатки зірвали десятки вітрильних подорожей у цих водах із інтенсивним рухом людей, у деяких випадках завдаючи серйозної шкоди суднам.

У листопаді минулого року косатки протягом 45 хвилин гризли кермо іншої яхти, через що її екіпаж покинув судно, яке потім також затонуло біля порту Танжер-Мед.

Залишається незрозумілим, чи є відповідальною за напади одна і та сама зграя косаток, або розумні хижаки навчали інші групи такій поведінці.

Як повідомили Washington Post у організації Grupo de Trabajo Orca Atlántica (GTOA), з 2020 року, коли такі інциденти були зареєстровані вперше, відбулося як мінімум 168 нападів на човни.

До цього часу в 2024 році дослідники відстежили 26 взаємодій косаток з човнами, які могли бути чим завгодно: від наближення або спостереження за кораблем до підходу та торкання до нього, а за той самий період у 2023 році ця кількість становила 61 випадок.

Однак, як зазначає NYT у своєму звіті, Alboran Cognac став першим човном, який затонув через напад косаток цього року.

Зокрема, минулого літа напади відбувалися майже щодня, і деякі моряки повідомляли, що їхні кораблі зазнавали атаки двічі чи навіть тричі за день.

Існують різні теорії щодо того, чому косатки почали так часто нападати на судна за останні кілька років.
Деякі експерти припускають, що косатки, які відрізняються високим інтелектом і багатьма схожими психологічними рисами з людьми, розгойдують і хитають човни заради розваги. Проте більшість вважає, що лідер головної атакуючої зграї, відома як Біла Гледіс, могла діяти з помсти через попередню травму від гвинта човна, яку вона зазнала.

Команда вчених виявила, що без людини найпоширеніший вид тарганів, ймовірно, не існував би, повідомляє Washington Post.

Найпоширеніший у світі вид тарганів — жовто-коричневий шкідник, якого називають німецьким тарганом, або прусаком — зараз зустрічається скрізь і, якщо вам не пощастить, навіть у вашому домі.

Але в той же час, коли вчені шукають його природне середовище існування, вони не можуть його знайти.
“Його походження залишається загадкою”, — сказав Едвард Варго, міський ентомолог з Техаського університету A&M. “Вони існують лише в будівлях”.

Тепер вчені, які провели аналіз ДНК таргана, кажуть, що розгадали 250-річну загадку про те, звідки походить ця всюдисуща комаха.

Відповідь - ми. Ми зробили таргана. Вид відгалужився від свого найближчого родича лише близько 2100 років тому, що є миттю у масштабі еволюції, та повністю пристосувався до проживання в помешканнях поруч із людьми.

“Він сформувався як вид завдяки адаптації до середовища, створеного людиною», — сказав Варго. «Він створений середовищем, що його створила людина”.
Таргани є свідченням здатності природи пристосовуватися навіть до найнесприятливіших середовищ. Ця адаптивність дозволила комахі поширитись від Аляски до Антарктиди та стати одним із найчисленніших видів у світі.

Тарган долав світ, ховаючись у вантажах літаків, поїздів і автомобілів. Перші відомості про шкідника з’явилися в Європі в середині 18 століття, незабаром після Семирічної війни, першої війни, що точилась на багатьох континентах,що дозволило таргану поширитися по світу, подорожуючи автостопом з солдатами.

Європейці назвали нову для них істоту на честь своїх ворогів у тому конфлікті. Росіяни назвали його “прусським тарганом”, тоді як країни, що воювали з Росією, назвали його “російським тарганом”.

Шведський біолог Карл Лінней назвав його німецьким тарганом, і ця назва прижилася. (Швеція воювала проти Пруссії у війні.)

“Назва справді упереджена і свідчить про особисті, національні чи політичні переваги того часу”, — сказав Цянь Тан, науковий співробітник Гарварду, який керував дослідженням.

Століттями справжнє місце народження цієї комахи залишалося загадкою, навіть коли вона завоювала світ. Прусак розмножується швидше, ніж інші види тарганів, посилюючи його здатність до еволюції. Одним із ключів до його успіху є стійкість до більшості отрут.

«Якщо ми зможемо знати походження виду, — сказав Тан, — ми зможемо спробувати визначити механізм цієї швидкої еволюції стійкості до інсектицидів».

Щоб точно визначити початок появи комахи, Тан і його команда зібрали майже 300 особин тарганів із 17 країн на шести континентах, щоб скласти карту її глобального поширення.

Аналізуючи геноми тарганів, Тан і його колеги дійшли висновку, що вид відгалужується від іншого виду, азіатського таргана, який жив у дикій природі та був поширений у Індії та М’янмі більше двох тисячоліть тому.
Звідти таргани їздили з мандрівниками під час ісламських династій та колоніальних часів.

Проте в деяких країнах, в Україні, зокрема, останніми десятиліттями спостерігається різке зменшення популяції тарганів. Це пояснюється покращенням санітарних та побутових умов, зокрема, відмова від сміттєпроводів у житлових будинках, розповсюдження поліетиленового пакування продуктів та пакетів для сміття, поява більш ефективних інсектицидних препаратів (прим. адміна).

Тепер дослідники хочуть знайти гени, які дозволили німецьким тарганам процвітати в міських джунглях, щоб краще боротися з ними та іншими шкідниками.
“Зі зростанням урбанізації світу це стане більш поширеним явищем”, — сказав Варго. “Міське середовище стає набагато більш поширеним видом екосистеми”.
Що стосується цього імені? Тан вважає, що настав час відмовитися від німецького прізвиська.
“Ймовірно, потрібно перейменувати його в більш науковий спосіб”.

Пройшов майже рік після руйнування греблі Каховської ГЕС.
Береги колишнього Каховського водосховища вкриті мушлями, а у висохлому ґрунті проросла біла верба.

Еколог Вадим Манюк розповідає, як на території площею майже 150 тис. гектарів, яка колись була дном водосховища, нині виріс густий ліс.
Флора різноманітна: більшу територію займає верба заввишки 2,5-3 метри, водяний щавель та західний каркас. З часом, каже Вадим Манюк, кількість цих дерев та рослин зменшиться, також засіються нові види: в’яз та навіть дуб звичайний.
Детальніше—у відео Суспільного.