Затримані чергові китайські шпигуни

Останнім часом це перетворюється на рутину, як з'являється чергове повідомлення про затримання китайських шпигунів.

Так вчора було затримано трьох осіб, яких звинувачено у шпигунській діяльності на користь влади Гонконгу. Ними стали офіцер прикордонної служби аеропорту Хітроу Чі Люн Вай, колишній морський піхотинець, який зараз працює в міграційній сулжбі МВС Метью Трікетт і колишній співробітних поліції Гонконгу, який зараз працює в Торгівельному представництві Гонконгу, Чан Біу Юен.

Усіх трьох звинувачують у стеженні за про-демократичними дисидентами з Гонконгу на користь гонконгської адміністрації.

Ідентифікувати себе, як особу якій не задавали домашку, більше не можна

Уряд готує оприлюднити нові правила для шкільних закладів, які збільшують вік, з якого починається сексуальне виховання, а вчити тому, що «людина може змінити свою гендерну ідентичність» тепер взагалі буде заборонено.

Уряд повідомить шкільні заклади, що тема «гендерної ідентичності» є спірною темою, а її навчання в школах може зашкодити дітям.

Згідно нових правил, якщо школярі задають питання про «гендерну ідентичність», вчитель має їм розповідати факти про біологічну стать.

Раніше ряд оглядів, в тому числі урядові, звертали увагу, на те, що деякі школи, отримуючи фінансування від одіозних організацій типу Stonewall, намагались просувати в школах сумнівні ідеологічні програми, що змушує уряд давати більш чіткі рекомендації шкільним закладам, особливо в світлі огляду доктора Касс, який виявив не наукову природу транс-активізму та його шкідливі наслідки для дітей та молоді

Колись я назвав Кіра Стармера - «Тоні Блером стомленої Британії».

Я не знав тоді, що політтехнологи Стармера зроблять цей образ буквальним.

«Нам потрібен Тоні Блер, просто трохи сумніший» - жартує один юзер в інтернеті

Ще одне регіональне розлучення

Лідер партії вельських націоналістів "Plaid Cymru" Рун ап Йорверт оголосив, що припиняє дію угоди про співпарцію з вельськими лейбористами.

Угода між Лейбористською партією та "Plaid Cymru" була укладена у 2021 році, коли лейбористи не зуміли набрати більшість на виборах у Вельсі. Угода про співпрацю не була коаліційною угодою в повному сенсі, як наприклад угода між ШНП та "Зеленими" у Шотландії, але сторони домовились працювати по ряду питань.

Однак останнім часом вельські лейбористи опинились в центрі декількох скандалів.

Так новий лідер вельских лейбористів Вон Гетінг був звинувачений у конфлікті інтересів, коли кампанія Dauson Environmental Group задонатила йому 200 тисяч фунтів на кампанію у виборах голови партії, а потім виявилось, що вона ж подала заявку на дозвіл з проектування ферми сонячних батарей. Заявку має погодити Гетінг, як перший мініср Вельсу.

Інший скандал Гетінга в тому, що під час слухань Спеціальної комісії по розслідуванню реакції дій влади на епідемію Ковід-19, Гетінг, який був міністром охорони здоров'я Вельсу, заявив, що переписку у WhatsApp між міністрами, яку хотіла вивчити комісія, видалив відділ ІТ. Проте згодом в ЗМІ потрапив скріншот переписки, де Гетінг написав, що він "видаляє цю переписку, бо ЗМІ можуть запитати її згідно з законом про доступ до інформації". Це свідчило, що Гетінг можливо брехав Комісії, хоча він це заперечує.

Більш того, переписку в ЗМІ схоже злила міністр соціального партнерства Вельсу Ханна Блайтін, яку Гетінг одразу звільнив за злив інформації в ЗМІ.

Лідер вельських націоналістів Рун ап Йорверт заявив, що ці дві події викликали його занепокоєння і стали приводом для розірвання угоди. Схоже "Plaid Cymru" намагається дистанціюватись від занадто скандального нового лідера вельских лейбористів, траєкторія руху якого дуже нагадує траєкторію руху колишнього першого міністра Шотландії Хамзи Юсафа.

Втім сподіватись на якісь великі здобутки "Plaid Cymru" важко. Націоналісти не користуються навіть таким рівнем підтримки, який мають сильно ослаблені шотландські націоналісти, ідея незалежності теж у Вельсі не особливо популярна.

У 2021 році "Plaid Cymru" фактично скопіювала дії ШНП і поставила питання Вельської незалежності в центр кампанії, але здобула сумні результати. Після цього націоналісти вирішили зосередитись на більш приземлених питаннях, що мало наслідком угоду з лейбористами, яка стосувалась співпраці в переважно економічних та соціальних питаннях.

Яку тактику "Plaid Cymru" обере на ці вибори буде видно, але дуже малоймовірно, що вони виграють ці вибори. Навіть зі скандалами, що переслідують лейбористів, Вельс скоріше за все всеодно віддасть їм перевагу. Інше питання, чи здобудуть вони більшість чи їм знову доведеться домовлятись з "Plaid Cymru", щоб уряд Вельсу міг функціонувати.

Росія та Китай використовують свою мережу ботів, щоб інтенсифікувати про-палестинські протести

Аналіз соціальних мереж, проведений урядом Британії, виявив велику кількість кість фейкових аккаунтів, які розповсюджують про-палестинську пропаганду та закликають до протестів.

«Зрозуміло, що іноземні держави намагаються маніпулювати нашою суспільною думкою спотворюючи нашу взаємодію в інтернеті. Вони хочуть дестабілізувати та підірвати наші інститути» - каже джерело в уряді.

Роберт Кларк з think tank «Civitas», стверджує, що намір Росії в розповсюдженні про-палестинської пропаганди це по-перше відвернути увагу суспільства від війни в Україні, а по-друге внести розкол в британське суспільство.

Фіяз Мугал, засновник організації «Muslims Against Anti-Semitism», стверджує, що після 7 жовтня почалося зростання впливу радикальних активістів за рахунок різкого зростання підписників з числа ботів.

Це підтверджується даними. Аналіз The Telegraph демонструє, що наприклад один з пʼяти підписників активіста Діллі Хуссейна, який розповсюджує фейки та конспірологію, є фейковими.

Інша активістка та розповсюджувачка фейків Карін Денніс має 11% ботів серед своїх підписників.

Роберт Картер має 15% ботів серед підписників.

Варто зауважити, що через алгоритми соц-мереж (особливо в ТікТоку) боти допомагають розповсюджувати ту чи іншу інформацію і набирати нових, вже реальних підписників.

Рафі Мандельсон, віце-президент фірми «Cyabra», яка спеціалізується на аналізі розповсюдження фейкової інформації в інтернеті, стверджує, що Іран, Росія і Китай дуже активно беруть участь у створенні фейкових аккаунтів в соціальних мережах.

«Те що ми побачили свідчить про участь державних акторів» - каже Мандельсон.

Суелла Брейверман відвідала про-палестинське наметове містечко, щоб зʼясувати чого власне вимагають ці люди.

Зазвичай дуже голосливі вони чомусь мовчать. Певно активісти розʼїхались по домівках, боти існують лише в мережі, а в палатках сидить лише масовка, яка сама не знає чого хоче 🤷‍♂️

Британія відмовляється підтвердити, що виконає ордер на арешт керівництва Ізраїлю

На запитання журналістів чи був би прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху заарештований, якщо Міжнародний кримінальний суд підтвердить ордер на його арешт, спікер британського уряду відмовився підтвердити, що Лондон виконає цей арешт.

"Ми забігаємо наперед, тому я не буду обговорювати гіпотетичну ситуацію. Заява на ці арешти зараз розглядається в Палаті поперденього судочинства, триває судовий процес, в який я, зрозуміло, не залучений. Але в широкому сенсі, як я сказав раніше, ми не вважаємо, що МКС має юрисдикцію в цій справі і в будь-якому випадку ми не вважаємо, що такі дії є корисними в досягненні паузи в боях, звільнення заручників чи доставлення гуманітарної допомоги" - заявив речник.

Лейбористи вустами тіньового міністра зовнішніх справ Девіда Леммі наголосили на необхідності виконання ордерів, чим нарешті схоже окреслили лінію відмежування від політики нинішнього уряду, проте вбачається малоймовірним, щоб знаходячись при владі лейбористи реагували якось би інакше, враховуючи, що Кір Стармер координує свою політику з Білим домом навіть в опозиції, тому це радше спроба хоч чимось привабити мусульманський електорат, який лейбористи втратили.

В той час, редакторська колонка видання The Telegraph вийшла із заголовком "МКС зганьбив сам себе". Редактори одного з провідних видань Британії наголошують:

"Це ідеологічно мотивоване рішення не прискорить завершення конфлікту чи прискорення припинення вогню. Як зазначив уряд Великої Британії, МКС не має юрисдикції над Ізраїлем чи ХАМАС. Лише тоді, коли терористичне угруповання буде знищено, а вцілілих заручників звільнено, може настати мир. Вчорашня подія лише дискредитує МКС і ще більше відштовхне Ізраїль, який бореться за своє виживання".

​​Показово також, що сьогодні Ріші Сунак публікує промо-відео з лордом Кемероном в якості нарратора, де зокрема висвітлюються зустрічі Ріші Сунака з (можна так зрозуміти) основними союзниками: президентами Джо Байденом і Володимиром Зеленським, премʼєр-міністрами Фуміо Кішідою, Дональдом Туском, Джорджією Мелоні і…Біньяміном Нетаньяху.

Доволі демонстративно в світлі рішень МКС

"Поштові скринькі для централізовано розповсюджуваної маячні" - Бен Воллес жорстко розкритикував британських дипломатів

Колишній міністр оборони Бен Воллес досить несподівано жорстко розкритикував Форін Офіс, витягнувши назовні внутрішній конфлікт, в якому перебуває міністерство оборони та Форін Офіс.

Обурило Воллеса те, що представники Британії в Радбезі ООН вшанували пам'ять хвилиною мовчання загиблого у авіакатастрофі президента Ірану Ібрагіма Раїсі, людини, яка "стратила тисячі іранців і надсилала дрони Росії та Хамасу, щоб вбивати наших друзів".

Воллес вирішив оприлюднити факти діяльності Форін Офіс, які викликають питання.

Так Воллес каже, що під час перевороту в Судані заступник посла та відповідальний за розвідку дипломат просто виїхали на відпочинок, "залишивши нас сліпими".

У Кабулі "група швидкого реагування посольства Великої Британії" була "швидкою", як каже Воллес, лише в тому, що першою втекла у Британію.

Воллес вперше оприлюднив інформацію, що міністерство зовнішніх справ було проти надсилання летальної зброї Україні, щоб не "сердити Путіна". Також Міністерство оборони було проти передислокації посольства Британії з України в Польщу на початку війни, але Форін Офіс наполіг на цьому.

Також Воллес згадує, що під час кризи на кордоні Польщі з Білоруссю, його Міністерство оборони вирішило направити в Польщу 100-й інженерний полк, але Форін Офіс був проти, бо це "спровокує Лукашенко". На щастя, каже Воллес, поки забюрократизована структура намагалась донести ці тези до керівництва країни, Міністерство оборони проігнорувало Форін офіс і швидко дислокувало персонал в Польщі, щоб ФО не змогло нічого зробити проти цього.

Воллес стверджує, що вони в Міністерстві оборони називали дипломатичний корпус - "підставкою для олівців". Воллес зазначає, що часто "дипломатів більше цікавлять якісь другорядні комітети ООН ніж національні інтереси Великої Британії".

"Гра почалась. Світ знову поідлений на демократичні та авторитарні держави. У Великої Британії є вороги, але міністерство зовнішніх справ просто не бажає це визнавати" - пише Воллес.

Бен Воллес завжди за словом в кишеню не ліз, але ці відверті заяви колишнього міністра оборони незвичні навіть для нього.

Кір Стармер стане премʼєр-міністром раніше ніж очікувалось 😃

Ріші Сунак призначить вибори на 4 липня

​​Englishman In New York

Найджел Фарадж заявив, що не буде брати участь у виборах 4 липня від своєї "Партії Реформ", почесним головою якої він є, а натомість зосередиться на американських виборах і допомозі Дональду Трампу.

Іронія, що Найджел Фарадж роками доводив, що Британія рухається до "катастрофи" і що він найбільший патріот країни, але судячи з усього "рятувати Батьківщину" він не збирається і вибори в США для нього важливіші ніж вибори у власній країні.

Насправді тут все значно прозаїчніше. Фарадж не хоче вести на вибори партію, яка не здобуде жодного місця в парламенті, а просто займається псуванням життя Торі. А в Штатах він схоже сподівається на якесь місце в команді Дональда Трампа.

Звинувачений у шпигунстві британець несподівано помер

Нещодавно звинувачений у шпигунстві на користь влади Гонконгу британський морпіх Меттью Тріккетт, про затримання якого я писав нещодавно, знайдений мертвим в парку.

Смерть Тріккетта описується як «незрозуміла».

Шпигунство на користь Китаю шкодить вашому здоровʼю.

А якщо серйозно, то в разі, якщо до смерті британця причетні китайські спецслужби, нас очікує ескалація в британо-китайських стосунках

Лондон вслід за Вашингтоном підтримав Ізраїль в світлі нового рішення МКС

Раніше визначивши наступальну операцію на Рафах як «червону лінію, Лондон та Вашингтон помʼякшують свою позицію щодо Ізраїля на противагу рішенню МКС, яке зобовʼязало Ізраїль повністю припинити операцію в місті Рафах.

Великобританія відкинула останнє рішення МКС, вважаючи, що операції Ізраїля не носять «значний характер», а отже Лондон не буде вимагати від Ізраїля виконаним рішення МКС.

Також Британія не вважає, що Ізраїль не має права проводити операцію, але має «надати план захисту цивільного населення». Це суперечить позиції МКС, який вимагає повністю припинити операцію.

Також Лондон не вважає на противагу МКС, що саме Ізраїль блокує гуманітарну допомогу в Сектор Газа, зазначаючи, що проблеми з доставкою гуманітарної допомоги виникають «через спір між Ізраїлем та Єгиптом».

Майкл Гоув не буде балотуватися на цих виборах

Торі страждають від відходу депутатів, які оголошують про завершення своєї карʼєри, і останнім і найбільш гучним став відхід ветерана та важковаговика, нинішнього міністра ЖКГ, спільнот та місцевого самоврядування Майкла Гоува.

Гоув був одним з провідних діячів Торі останнього десятиліття і був одним з провідних ідеологів Брексіту в партії.

Цікаво, що ще нещодавно у Гоува були великі плани, зокрема він займався розробкою нової комплексної політичної програми, яка мала змінити політичні позиції партії, рухаючись від те, що він називав «застарілим тетчеризмом» в бік більш інтервенціоністської політики, яку підтримують групи типу New Conservative. Це мало б апелювати до нової бази Торі з переважно робітничих районів Півночі Англії.

Однак схоже Гоув, який часто вважався «мозковим центром» партії більше не бажає реформування партії, а хоче піти на політичну пенсію, зазначивши, що настав час молодих.

Таким чином Гоув вже став 79 депутатом, що не буде балотуватись і це найбільша цифра з 1997 року, коли Торі розгромно програли Тоні Блеру.

You're in the army now

Перша велика передвиборна обіцянка Ріші Сунака - повернути призов в армію, змусивши випускників шкіл проходити 12-місячну службу в армії або альтернативну службу в своїх общинах.

Сунак таким чином хоче повернути молоді «відчуття спільної цілі на тлі діяльності ворожих сил, які роз’єднають наше суспільство».

Таким чином Торі створюють лінії розмежування з лейбористами, демонструючи готовність приймати необхідні і не дуже популярні рішення в сфері національної безпеки. Це логічно, адже чи не вперше в історії виборець почав довіряти лейбористам в питаннях національної безпеки більше - традиційно найбільш сильній сфері Консервативної партії.

Лейбористи вже виступили проти, заявивши, що для таких планів немає грошей в бюджеті. Тобто вони опонують з позиції фіскальної дисципліни, а не пацифізму, що було для них більш звично.

Втім «тіньова частина» лейбористської кампанії - активісти, профілі в соцмережах і лояльні ЗМІ типу Mirror - вже почали давити на емоції з месседжем, що Сунак «забере наших хлопців в армію».

Ірландський Євродепутат допомагала російським спецслужбам встановлювати контакти з ірландськими терористами

The Sunday Times повідомляє, що євродепутат від Дубліна Клер Делі працювала з російським шпигуном з Литви Альгірдасом Палецкісом і звела його з ірландським терористом Лайамом Кембеллом зі «Справжньої ІРА», який підозрюється у вчинені теракту в північноірландської місті Ома.

Делі дала контакти Кембелла Палецкісу, а Палецкіс обіцяв допомогу ірландському терористичному руху та допомогти вирішити проблеми Кембелла з Литвою. Для цього він обіцяв звести Кембелла з «друзями», під якими певно мались на увазі російські спецслужби.

Кембелл, який вже відсидів за належність до терористичної організації ІРА, також має проблеми з Литвою, адже там він звинувачується в контрабанді зброї і Литва вимагає його екстрадиції.

Втім у Палецкіса самого виникли проблеми з литовською владою, адже Палецкіс був затриманий і зараз перебуває під домашнім арештом, оскільки обвинувачується у передачі інформації російським спецслужбам.

Євродепутат Клер Делі разом зі своїм колегою, ще одним євродепутатом від Ірландії, Міком Воллесом проводили медіа-кампанію в захист Палецкіса, що ще більше натякає на звʼязок ірландських депутатів з російськими спецслужбами.

Вбачається, що спроби російських спецслужб встановити контакти з терористами в Європі є частиною широких зусиль Москви з дестабілізації Європи.

​​Іан Мартін звісно правий, що кампанія висміювання строкової служби, яку інтенсифікують лейбористи, це доволі дивне явище, тим паче зважаючи на реалії сьогодення.

Втім не варто забувати, що в Британії є давня традиція не прийняття призову. Навіть Першу світову, коли Німеччина, Франція, Австро-Угорщина та Росія мобілізували вже мільйони людей, Лондон зустрів відмовою від мобілізації та залучення в армію лише добровольців. Призов Британія введе лише через два роки - у 1916 році.

Лейбористи можуть сміятися скільки завгодно, але не забувати, що скоріше за все саме Кіру Стармеру доведеться приймати багато тяжких і непопулярних рішень, про які можна не говорити поки ти в опозиції.

Варто покінчити з релігійним ставленням до NHS

Варто віддати належне тіньовому міністру з питань охорони здоровʼя Весу Стрітінгу, що вперше за довгі десятки років він підняв важливу тему - нездорове ставлення до Національної служби охорони здоровʼя (навіть не вибачаюсь за каламбур).

Так, як вірно зазначає Стрітінг, це перетворилося на релігію і поклоніння перед неефективним бегемотом, що створює бездонну діру в державному бюджеті.

Критика NHS не має бути видом релігійної єресі, вважає Стрітінг, і настав час реформ, а не просто співів дефірамб медичній системі.

Стрітінг обіцяє, що фінансування системи відбуватиметься лише з проведенням реформ, а також, що нарешті пацієнти отримають права, в тому числі право вибору між різними клініками і лікарями.

Не знаю наскільки лейбористи, дітищем яких і є NHS, впораються з реформами, але на відміну від Торі (від яких варто було б очікувати хоча б таких слів), лейбористи хоча б піднімають це питання.

Ну що ж: ви породили цього монстра - вам з ним і розбиратись.

Who is mr. Starmer?

Джейсон Коулі, головний редактор New Statesman, на сторінках The Sunday Times намагається визначити, то хто ж такий насправді ймовірний наступний прем'єр-міністр країни?

Кіра Стармера люблять порівнювати або з Клементом Еттлі, або з Тоні Блером. Але він не є ані тим, ані тим.

Патріотичний мілітаристський лейборизм ветерана Першої світової війни Клемента Еттлі часто порівнюють з патріотичним і мілітаристським лейборизмом (принаймні поки на словах) Стармера, однак вони сильно відрізняються особисто: набожний християнин Еттлі мав об'ємні ідеологічні погляди ("Британія - Новий Ієрусалим"), в той час як Стармер чужий таким теологічно-ідеологічним поглядам, створюючи враження дуже прагматичного і часто а-ідеологічної людини. Те саме і з Тоні Блером, неоліберальний оптимістичний лейборизм якого зустрічається з песимістичним про-індустральним лейборизмом Кіра Стамрера.

Взагалі Стармер індиферентний до будь-якої ідеології чи теорії. Коулі намагався з ним про це поговорити і виявив відсутність інтересу. Він відрізняється від Маргарет Тетчер, яка носила в сумочці книгу Фрідріха фон Хайека "Шлях до рабства" і демонструючи її, казала: "Це те, у що ми віримо". У Стармера немає такої книги чи теорії. Девід Леммі, тіньовий міністр закордонних справ охарактеризував Стармера для Коулі, як людину, яка дивиться на те, що працює, це вид "робочого прагматизму" - каже Леммі.

Кір Стармер взагалі виглядає, як іншородне тіло в партії. Він не є частиною так званої "червоної аристократії" (політиків з елітних сімей, які закінчили елітні навчальні заклади), ані не пройшов кар'єру, як партійний функціонер чи функціонер профспілок. Він зі звичайною робітничої сім'ї, який зробив кар'єру як адвокат, а потім як прокурор. У нього немає друзів з політиків чи активістів, що дивно. Усі люди, яких він може характеризувати як своїх друзів, є люди поза політикою та активізмом, та переважно це ті, з ким він дивиться футбол і ходить у паби (він вболівальник "Арсеналу").

"Flip-flop Keir", часто називають його опоненти, бо він часто змінює свої принаймні публічні погляди. Балотувавшись на платформі "хардових лівих", він, отримавши перемогу, їх вигнав або маргіналізував (Джеремі Корбіна нещодавно остаточно виключили з партії). Керуючись порадами свого "тіньового генерала" Моргана Максвіні, Стармер "йде туди (в політичних поглядах) де виборець, а не де активісти і партія". Стармер орієнтується на погляди широких мас населення, але не на погляди купки активістів, бо це для нього ключ до перемоги.

Але є у нього одна доволі стійка віра і вона в те, що він має керувати партією і державою. Коулі стверджує, що Стармер вірить, що він краще за своїх однопартійців може "зробити роботу".

Характеризуючи Стармера, Коулі каже, що "Стармер ліберал, але не ультра-ліберал, він той, кого можна назвати пре-woke прогресивним".

В питаннях злочинності та національної безпеки він, стверджує Коулі, "м'який автократ", тому він не буде "м'яким зі злочинцями чи зовнішніми ворогами, як намагається переконати нас Ріші Сунак".

В питаннях міжнародних відносин він песимістичний реаліст, його погляди "більш темні ніж оптимістичні погляди Тоні Блера". ВІн вірить, що світ такий як він є і не є тим, у що вірять або хочуть вірити багато лівих. Він знає, що епоха глобалізму і добрих намірів. закінчилась.

Втім, Коулі каже, що у Стармера немає "широкої політичної уяви", можна сказати він чужий усім великим ідеологічним теоріям чи філософіям, але, як зазначає Коулі, можливо це те, що потрібно нинішнім часам.

Безпековий спрінт лейбористів

Кір Стармер вирішив швидко відповідати на виклики Торі в питанні національної безпеки, демонструючи, що не дивлячись на те, що лейбористи проти загального призову, вони сприймають виклики національній безпеці серmйонзно.

Зокрема лейбористи обіцяють відразу після приходу до влади так званий "безпековий спрінт", тобто зібрати групу з представників МІ-5, поліції та урядових міністрів, які мають провести комплексний аналіз загроз національній безпеці та методи боротьби з ними, в тому числі загроз, які становлять ворожі держави, такі як Росія, Іран та Китай, загрози екстремізму та тероризму та від штучного інтелекту, який зараз все частіше починають використовувати терористичні угруповання для вербування прихильників.

Тіньовий міністр внутрішніх справ Іветт Купер каже, що лейбористи будуть діяти так, як діяв британський уряд 11 вересня 2001 року, коли була впроваджена комплексна контр-терористияна стратегія. Купер обіцяє створення такої стратегії та груп, відповідальних за її реалізацію, яка буде стосуватись протидії ворожим державам, таким як Росія та Іран, протидіяти радикалізації населення та загроз безпеці з боку нових технологій, таких як ШІ.

Сам Кір Стармер намагається переконати виборця, що Лейбористській партії можна довірити питання національної безпеки.

"Не дивлячись на те, що кажуть опитування, я знаю, що є безліч людей, які не вирішили, як вони будуть голосувати. Їм набридли провали, хаос і розкол, які принесли Торі, але в них досі є питання до нас. Чи змінилися лейбористи достатньо? Чи можу я довірити їм свої гроші, наші кордони і нашу безпеку? Моя відповідь - так, бо я змінив цю партію. Назавжди. Це була моя місія з першого дня. Моїм призначенням було змінити цю партію, щоб я міг служити британському народу" - переконує Кір Стармер.