Telegram Group & Telegram Channel
Як я провів канікули?
На це питання ще недавно просили періодично відповідати школярів вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!

Як відомо постійним читачам, літом минулого року ми почали проводити власні безоплатні навчання ще й фізиці та математиці для школярів 8-11 класів, адже тривалий «онлайн» не приносить користі українській освіті! На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Втім ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб завітати до... музею залізничного транспорту!

«Який зв'язок між літакобудуванням та паротягами?» – спитаєте ви.
Річ в тім, що головна особливість нашого навчання полягає у тому, щоб не лише досліджувати у власних експериментах здобуті теоретичні знання, а й регулярно з’ясовувати, де вони застосовуються на практиці у повсякденні та яким саме чином. Серед нагальних питань, на які ми шукаємо відповіді у наших мандрівках, є такі:
⚙️ Яким чином фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності?
⚙️ Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються тільки в авіації?
Вочевидь, знайти відповіді на них неможливо, якщо одразу надіти шори суто авіаційного мислення!

Тож зараз ви дізнаєтеся, на що саме ми звернули увагу «наших» школярів та на які питання разом з ними шукали відповіді!
Оскільки формат мережевої публікації не дозволяє писати розлогі тексти, ми залишимо у цьому дописі наші питання (які позначені далі символом ☑️ та курсивом) без відповідей, але будемо дуже раді, якщо читачі напишуть їх у коментарях та зроблять це у формі, що буде зрозуміла школярам!

Одразу на вході нас зустрів цікавий експонат: ручне гвинтове зчеплення вагонів, яке широко використовується на залізницях більшості країн світу і зараз, а у нас була замінена автоматичним ще у 60-і роки ХХ сторіччя! Воно дозволило нам невимушено познайомити екскурсантів з практичним використанням гвинтової пари «гвинт-гайка» та з’єднаннями «вухо-гак», їх плюсами та мінусами. ☑️ Панове читачі, що ви про це знаєте?)
Далі нас чекав ручний стрілочний перевід – пристрій, що служить для перенаправлення поїзда з однієї колії на іншу. Він допоміг явити нашим школярам магію механіки: рух рейок вагою у сотні кілограмів легким поштовхом руки завдяки наявності перекидної противаги, що залучає нас у світ сил, важелів, моментів та їх плеч! ☑️ Як саме це працює?)
А ось й головна мета нашого візиту – один з найкращих та наймасовіших наших паротягів - серії «Л»!
☑️ Що знаходиться всередині його велетенського циліндричного котла?
☑️ Як вода у ньому перетворюється на пару, адже топка його «печі» розташована лише під малою частиною котла?
☑️ Яким чином пар штовхає циліндр в обидва боки?
☑️ Як перетворити поступальний рух в обертальний?
☑️ Навіщо усі колеса в паротязі зв’язані один з одним ланками та чому вони різної ширини та товщини?
☑️ Навіщо на кожному колесі закріплені величезні металеві сегменти та чому вони різного розміру?

Далі наш інтерес перекинувся на вагони та їх генезис.
Але оскільки на цьому місці ми вже остаточно вичерпали кількість літер, що може вмістити допис у Телеграмі, мусимо відправити вас читати продовження до групи нашого київського навчального центру у Фейсбуці!

P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !



tg-me.com/progresstech/687
Create:
Last Update:

Як я провів канікули?
На це питання ще недавно просили періодично відповідати школярів вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!

Як відомо постійним читачам, літом минулого року ми почали проводити власні безоплатні навчання ще й фізиці та математиці для школярів 8-11 класів, адже тривалий «онлайн» не приносить користі українській освіті! На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Втім ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб завітати до... музею залізничного транспорту!

«Який зв'язок між літакобудуванням та паротягами?» – спитаєте ви.
Річ в тім, що головна особливість нашого навчання полягає у тому, щоб не лише досліджувати у власних експериментах здобуті теоретичні знання, а й регулярно з’ясовувати, де вони застосовуються на практиці у повсякденні та яким саме чином. Серед нагальних питань, на які ми шукаємо відповіді у наших мандрівках, є такі:
⚙️ Яким чином фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності?
⚙️ Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються тільки в авіації?
Вочевидь, знайти відповіді на них неможливо, якщо одразу надіти шори суто авіаційного мислення!

Тож зараз ви дізнаєтеся, на що саме ми звернули увагу «наших» школярів та на які питання разом з ними шукали відповіді!
Оскільки формат мережевої публікації не дозволяє писати розлогі тексти, ми залишимо у цьому дописі наші питання (які позначені далі символом ☑️ та курсивом) без відповідей, але будемо дуже раді, якщо читачі напишуть їх у коментарях та зроблять це у формі, що буде зрозуміла школярам!

Одразу на вході нас зустрів цікавий експонат: ручне гвинтове зчеплення вагонів, яке широко використовується на залізницях більшості країн світу і зараз, а у нас була замінена автоматичним ще у 60-і роки ХХ сторіччя! Воно дозволило нам невимушено познайомити екскурсантів з практичним використанням гвинтової пари «гвинт-гайка» та з’єднаннями «вухо-гак», їх плюсами та мінусами. ☑️ Панове читачі, що ви про це знаєте?)
Далі нас чекав ручний стрілочний перевід – пристрій, що служить для перенаправлення поїзда з однієї колії на іншу. Він допоміг явити нашим школярам магію механіки: рух рейок вагою у сотні кілограмів легким поштовхом руки завдяки наявності перекидної противаги, що залучає нас у світ сил, важелів, моментів та їх плеч! ☑️ Як саме це працює?)
А ось й головна мета нашого візиту – один з найкращих та наймасовіших наших паротягів - серії «Л»!
☑️ Що знаходиться всередині його велетенського циліндричного котла?
☑️ Як вода у ньому перетворюється на пару, адже топка його «печі» розташована лише під малою частиною котла?
☑️ Яким чином пар штовхає циліндр в обидва боки?
☑️ Як перетворити поступальний рух в обертальний?
☑️ Навіщо усі колеса в паротязі зв’язані один з одним ланками та чому вони різної ширини та товщини?
☑️ Навіщо на кожному колесі закріплені величезні металеві сегменти та чому вони різного розміру?

Далі наш інтерес перекинувся на вагони та їх генезис.
Але оскільки на цьому місці ми вже остаточно вичерпали кількість літер, що може вмістити допис у Телеграмі, мусимо відправити вас читати продовження до групи нашого київського навчального центру у Фейсбуці!

P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !

BY Progresstech-Ukraine




Share with your friend now:
tg-me.com/progresstech/687

View MORE
Open in Telegram


Progresstech Ukraine Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Telegram has exploded as a hub for cybercriminals looking to buy, sell and share stolen data and hacking tools, new research shows, as the messaging app emerges as an alternative to the dark web.An investigation by cyber intelligence group Cyberint, together with the Financial Times, found a ballooning network of hackers sharing data leaks on the popular messaging platform, sometimes in channels with tens of thousands of subscribers, lured by its ease of use and light-touch moderation.

How Does Bitcoin Work?

Bitcoin is built on a distributed digital record called a blockchain. As the name implies, blockchain is a linked body of data, made up of units called blocks that contain information about each and every transaction, including date and time, total value, buyer and seller, and a unique identifying code for each exchange. Entries are strung together in chronological order, creating a digital chain of blocks. “Once a block is added to the blockchain, it becomes accessible to anyone who wishes to view it, acting as a public ledger of cryptocurrency transactions,” says Stacey Harris, consultant for Pelicoin, a network of cryptocurrency ATMs. Blockchain is decentralized, which means it’s not controlled by any one organization. “It’s like a Google Doc that anyone can work on,” says Buchi Okoro, CEO and co-founder of African cryptocurrency exchange Quidax. “Nobody owns it, but anyone who has a link can contribute to it. And as different people update it, your copy also gets updated.”

Progresstech Ukraine from us


Telegram Progresstech-Ukraine
FROM USA