​​✍🏻ПРИТЯГНЕННЯ АДВОКАТА ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КРИТИКУ СУДДІ В ЕЛЕКТРОННОМУ ЛИСТІ, АДРЕСОВАНОМУ ВІДПОВІДНИМ ОРГАНАМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, Є ПОРУШЕННЯМ СТ.10 КОНВЕНЦІЇ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «LUTGEN c. LUXEMBOURG» від 16.05.2024, заява № 36681/23

Заявника – адвоката компанії, на території якої стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, - було засуджено за критику судді, висловлену в електронному листі, надісланому двом міністрам і Генеральному прокурору. Заявнику призначено покарання у виді штрафу.

ЄСПЛ повторив, що допустимі межі критики щодо суддів, коли вони діють при виконанні своїх службових обов'язків, є ширшими, ніж щодо приватних осіб.

На переконання Суду, хоча висловлювання заявника мали відверто принизливий характер і були критичними щодо судді, їх не можна назвати образливими у розумінні ст.10 Конвенції. Вони не були жодним чином оприлюднені, адже адресовані у письмовій формі виключно органам, відповідальним за підтримання правопорядку в судах.

Висловлювання, використані заявником у спірному електронному листі, повинні розглядатися в контексті, в якому вони були використані, а саме: захист заявником у надзвичайній ситуації інтересів свого клієнта.

Суд наголосив, що  твердження заявника в електронному листі не підпадають під кримінальну сферу.

Суд вважав, що застосовані до заявника кримінальні покарання не можуть бути виправданими.

Таким чином, у цій справі національні суди не встановили справедливого балансу між необхідністю захисту авторитету судової влади та необхідністю захисту свободи вираження поглядів заявника як адвоката.

Відповідно, мало місце порушення ст.10 Конвенції.

❓Порушено права заявника?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 531

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22240 правових позицій ВС
🇪🇺 2063 правових позицій ЄСПЛ

Щодо спадкування права на обов'язкову частку внаслідок прийняття спадщини обов'язковим спадкоємцем за відсутності його оформлення

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 вересня 2019 року у справі № 450/328/15Ц
Щодо передання права на обов’язкову частку у спадщині в порядку спадкування (спадкова трансмісія)

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21


Щодо необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування підприємством, діяльність якого пов’язана з використанням води та скиданням надлишкових зворотних вод

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 листопада 2022 року у справі № 160/1611/20

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 лютого 2024 року у справі № 160/10310/20(1)

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ВИМОГУ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, ЯКА Є ПОХІДНОЮ ВІД ВИМОГИ ПРО СТЯГНЕННЯ НЕДОПЛАЧЕНОЇ ЧАСТИНИ ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ, НАЛЕЖИТЬ ВИРІШУВАТИ В ПОРЯДКУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

⚖️Правова позиція ВС у справі № 521/11551/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 521/11551/22 від 17.04.2024

Позивач звернувся до суду загальної юрисдикції із позовом до Держави України в особі Департаменту праці та соціальної політики про стягнення невиплаченої частини разової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди. Суди вирішили спір не на користь позивача.

КЦС ВС не погодився з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідачем у цій справі є держава в особі органу державної влади - суб'єкта владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У цій справі спір про стягнення недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до покладених завдань і функцій Департаменту праці та соціальної політики міської ради є суб'єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат грошової допомоги, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Вимога позивача в частині відшкодування моральної шкоди обґрунтована тим, що відповідна шкода завдана позивачеві внаслідок виплати спірної допомоги у значно меншому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством.

Таким чином, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди є похідною від його вимоги про стягнення недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги, у зв'язку із чим має бути розглянута за наслідком вирішення цього спору по суті судом адміністративної юрисдикції.

❓Підтримуєте позицію ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПРАВО ЗМІНИТИ ТА/АБО ДОПОВНИТИ АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ ОБВИНУВАЧЕНОГО НАЛЕЖИТЬ ВИКЛЮЧНО ОБВИНУВАЧЕНОМУ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 304/1035/20
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 304/1035/20 від 24.04.2024

ВП ВС прийняла до розгляду це кримінальне провадження з підстав того, що справа містить виключну правову проблему, що полягає у вирішенні питання: «Чи може захисник (представник) доповнювати та/або змінювати апеляційну скаргу, раніше подану особою, захист якої він здійснює?»

ВП ВС надала негативну відповідь з огляду на таке.

Хоча захисник і діє в інтересах підзахисного, однак він є самостійним учасником кримінального провадження із власною правосуб'єктністю, і його юридичне становище не є тотожним становищу особи, захист якої він здійснює.

У випадку, коли певним правом обвинуваченого (підозрюваного, засудженого) одночасно наділений і його захисник, законодавець прямо зазначив про це у КПК України.

На переконання ВП, трактування терміну «особа, яка подала скаргу» як такого, що охоплює не лише безпосереднього ініціатора апеляційного провадження, але й уповноважену ним особу, що діє на його стороні, означало б, що захисник користується значно ширшими повноваженнями, ніж сам підзахисний.

У такому випадку захисник на відміну від обвинуваченого, котрий вправі змінити чи доповнити тільки власну апеляційну скаргу, був би наділений відповідним правом щодо скарги, поданої як ним самим, так і його підзахисним.

Виходячи з наведеного, ВП вважає, що у розумінні ч. 3 ст. 403 КПК України «особою, яка подала апеляційну скаргу» є лише учасник судового провадження, який реалізував право на апеляційне оскарження від свого імені. Право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу обвинуваченого, належить виключно суб`єкту її подання, тобто обвинуваченому.

❓Погоджуєтеся з позицією ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ФОТО ЕКРАНУ ЕЛЕКТРОННОГО КАБІНЕТУ НЕ ДАЄ ПІДСТАВ ВВАЖАТИ, ЩО ВІДПОВІДНІ ДОКУМЕНТИ БУЛИ ОТРИМАНІ ПЛАТНИКОМ ПОДАТКІВ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 280/923/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 280/923/23 від 09.05.2024

У касаційній скарзі податковий орган наполягав на тому, що направлення в електронний кабінет позивача повідомлення підтверджуються знімками екрану вихідного документа.

КАС ВС не підтримав доводів касанта та зауважив, що податковим законодавством передбачено, що лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, в якій зазначено дату вручення та час доставки документа платнику податків, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника документів з електронного кабінету контролюючого органу.

Судами не встановлено, та з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем надано суду доказу виконання вимог п.42.4 ст.42 ПК України щодо надіслання платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет, що є його обов'язком в силу вимог абз.2 ч.2 ст.77 КАС України.

Наданий контролюючим органом фотознімок екрану не дає підстав вважати, що відповідні документи були отримані платником податків. Крім того, з урахуванням норм податкового законодавства, судами обґрунтовано звернуто увагу на те, що належним та допустимим доказом надсилання платнику податків документу в електронний кабінет є квитанція про доставку.

❓Підтримуєте позицію ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻КАСАЦІЙНА СКАРГА ВІДПОВІДАЧА, ЯКА ЗА ЗМІСТОМ СПРЯМОВАНА НА ЗАДОВОЛЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ПОЗИВАЧА, ЗАДОВОЛЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 459/2034/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 459/2034/23 від 02.05.2024

У розглядуваній справі КЦС ВС мав відповісти на питання про те, чи можна задовольнити касаційну скаргу відповідачки, яка за її змістом спрямована на задоволення процесуального інтересу позивача та стосується судового рішення, яке не впливає на цивільні права й інтереси скаржниці.

КЦС ВС з відповідачкою не погодився.

Зауважив, що за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства (п.5 ч.3 ст.2, ст.13 ЦПК України) учасник справи має право оскаржити судове рішення, яке порушує права чи інтереси саме цього учасника.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.1, 3 ст.13 ЦПК України).

Апеляційний суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі, ініційованій позивачем, а не відповідачкою. Позивач як особа, яка мала інтерес у розгляді та вирішенні його позовної вимоги, із цією ухвалою погодився та не оскаржив її у касаційному порядку. Остання до суду за вирішенням можливого спору із позивачем не зверталася, зустрічний позов не подавала, була та залишається власницею земельної ділянки. Тобто на право власності відповідачки на цю ділянку ухвала апеляційного суду про закриття провадження у справі не вплинула. Таким чином, касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

❓Згодні з позицією ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Цивільна_процес #правова_позиція

✅Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача
🔥🔥Постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 № 754/5683/22 (14-28цс23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118985224

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ВІЙСЬКОВИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

📁Добірка 532

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22285 правових позицій ВС
🇪🇺 2065 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 січня 2024 року у справі № 336/5209/22
Щодо значення моменту виникнення в особи наміру ухилитися виник від військової служби для встановлення складу дезертирства

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2024 року у справі № 676/4559/22
Щодо наслідків незазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 336 КК України такої ознаки як особливий період

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 березня 2024 року у справі № 233/1446/22
Щодо суспільної небезпечності непокори в період воєнного стану (ч. 4 ст. 402 КК України)

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2024 року у справі № 335/3675/22
Щодо кваліфікації дій особи за ст. 414 КК України

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 травня 2024 року у справі № 344/12021/22
Щодо умов, за яких особа не підлягає кримінальній відповідальності за ст. 336 КК України

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка

​​Літо дарує нам можливість відпочити та перезарядитися. Та це не означає, що робота має зупинитися.

Навіть коли Ви не біля комп'ютера, система ZakonOnline буде повідомляти про появу нових судових рішень та засідань у Ваших справах, підбирати судову практику по Ваших запитах, а також відслідковувати появу нових прецедентів у вибраних категоріях справ.

До того ж за умови придбання платного доступу до 30 червня ми даруємо до 4 місяців безкоштовної роботи з системою:

+1 до підписки на квартал
+2 до підписки на пів року
+3 до підписки на рік
+4 до підписки на 2 роки

Приєднуйтеся до наших користувачів, або подовжуйте термін дії Вашої підписки і насолоджуйтесь теплими днями з вигодою!

Для консультації щодо функціоналу системи, або придбання доступу телефонуйте на номери 044-300-20-36, 067-739-51-14 або пишіть на [email protected]

​​✍🏻ПОРЯДОК НАДАННЯ КОПІЙ РІШЕНЬ ВККС ПОШИРЮЄТЬСЯ НА НАДАННЯ КОПІЙ РІШЕНЬ, УХВАЛЕНИХ ЯК У ПЛЕНАРНОМУ СКЛАДІ ВККС, ТАК І У СКЛАДІ ЇЇ ПАЛАТ ЧИ КОЛЕГІЙ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 990/53/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 990/53/24 від 16.05.2024

Позивач вважав безпідставними посилання суду на те, що відповідно до положень Регламенту ВККС надсилає рішення лише у випадку, якщо особа звернулася з проханням про його надання. На його думку, в Регламенті, йдеться про рішення Комісії, а не про рішення її колегії.

ВП ВС не погодилася з доводами апеляційної скарги та вказала, що організаційними формами діяльності ВККС є засідання у пленарному складі Комісії, у складі її палат і колегій залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом (ч.1 ст.98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ч.4 ст.101 цього Закону палати та колегії ВККС ухвалюють свої рішення від імені Комісії, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.

Тому встановлений Регламентом порядок надання копії рішення Комісії за зверненням особи, стосовно якої його ухвалено, поширюється на надання копій рішень, ухвалених як у пленарному складі ВККС, так і у складі її палат чи колегій.

❓Підтримуєте позицію ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

✅Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 № 279/1834/22 (61-1382сво23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118868218

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ ПОЗАПЛАНОВОЇ ПЕРЕВІРКИ НА ПІДСТАВІ ПП. 78.1.7 П. 78.1 СТ. 78 ПК УКРАЇНИ

📁Добірка 533

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22314 правових позицій ВС
🇪🇺 2071 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 вересня 2023 року у справі № 908/1974/21
Щодо особливостей проведення податковим органом перевірки у разі порушення стосовно платника податку провадження у справі про банкрутство

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2024 року у справі № 520/4882/23
Щодо права контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України стосовно платника податків, якого визнано банкрутом

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2024 року у справі № 520/4882/23(1)
Щодо строку проведення документальної позапланової перевірки підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2024 року у справі № 520/4882/23(2)
Щодо дискреційних повноважень контролюючого органу на визначення виду документальної позапланової перевірки (виїзної або невиїзної), який має бути проведений за наявності підстав, передбачених пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2024 року у справі № 520/4882/23(3)
Щодо можливості прийняття наказу про проведення перевірки відповідно до пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України у разі наявності попередніх наказів, прийнятих на цій самій підставі, які не були реалізовані

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2024 року у справі № 520/4882/23(4)
Щодо підстав для призначення і проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻ІНОЗЕМЕЦЬ МОЖЕ БУТИ СУБ'ЄКТОМ ПРАВА НА ОБОВ'ЯЗКОВУ ЧАСТКУ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 761/22711/19
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 761/22711/19 від 09.05.2024

У цій справі КЦС ВС досліджував питання про те, чи може бути іноземець суб'єктом права на обов'язкову частку.

ВС зазначив, що цивільні права та обов'язки можуть мати не лише громадяни України, а, зокрема, й іноземці. Про це свідчить використання законодавцем такого юридичного поняття як «фізична особа». Такий підхід законодавця при формулюванні положень основного акта цивільного законодавства, підтверджує той факт, що відсутність у фізичної особи громадянства України зовсім не змінює обсяг можливих суб'єктивних цивільних прав та обов'язків.

В ЦК України відсутні норми, які б вказували на обмеження, заборони чи інші особливості участі в приватних відносинах тієї фізичної особи, яка є іноземцем.

ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон щоб суб'єктом права на обов'язкову частку був іноземець.

На рівні приватно-правових норм відсутні положення про те, що непрацездатність іноземця для набуття ним права на обов'язкову частку має підтверджуватися інвалідність (непрацездатність) за вимогами законодавства України. При з'ясуванні чи відноситься певний суб'єкт до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи має підтверджуватися відповідними документами (зокрема, виданими в країні, громадянином якої він є).

❓Згодні з позицією ВС?

  👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Цивільна_процес #правова_позиція

​​✍🏻НАБУТТЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТАТУСУ ЗАСУДЖЕНОГО НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ВИБОРІ ПОРЯДКУ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ АБО ЗА СУКУПНІСТЮ ВИРОКІВ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 760/10154/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 760/10154/22 від 07.05.2024

Апеляційний суд звернув увагу на те, що перший ухвалений щодо обвинуваченого вирок ще не набрав законної сили, а, отже, останній не набув статусу засудженого, - а відтак правила складання покарань, передбачені ст.71 КК України, не можуть бути застосовані до нього, та остаточне покарання необхідно призначати за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України.

ККС ВС не погодився з позицією судів попередніх інстанцій та вказав на таке.

Дійсно у ст.71 КК України вжито термін «засуджений». Однак аргументи суду апеляційного інстанції про те, що внаслідок використання у диспозиції ст.71 КК України цього терміну судам слід застосовувати не ст.71, а ч.4 ст.70 КК України відхиляє.

Адже у ч.4 ст.70 КК України законодавець використав той самий термін «засуджений», що свідчить про те, що використання під час призначення покарання ст.71 або ч.4 ст.70 КК України жодним чином не пов'язане із процесуальним статусом особи у тому розмінні, який використовує КПК України.

Призначення покарання засудженому, як за сукупністю кримінальних правопорушень (ч.4 ст.70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст.71 КК України) визначається не за процесуальним статусом, якого набула особа, щодо якої розглядається кримінальне провадження, а за датою вчинення нового кримінального правопорушення (нових кримінальних правопорушень) у співвідношенні з іншими постановленими щодо неї обвинувальними вироками.

Тобто набуття процесуального статусу засудженого не впливає на вибір порядку призначення покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків.

❓Згодні з доводами ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻СВОБОДА РОЗСУДУ ДЕРЖАВИ У НАДАННІ ДОСТУПУ УСИНОВЛЕНИМ ДІТЯМ ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЇХНЄ БІОЛОГІЧНЕ ПОХОДЖЕННЯ Є ОБМЕЖЕНОЮ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «MITREVSKA v. NORTH MACEDONIA» від 14.05.2024, заява № 20949/21

Заявниця скаржилася на неможливість отримати інформацію про своє усиновлення, а саме інформацію про своє біологічне походження та стан здоров'я своїх біологічних батьків.

ЄСПЛ зазначив, що якщо на карту поставлено особливо важливий аспект існування або ідентичності особи, свобода дій держави, як правило, обмежується.

Щодо свободи розсуду, наданої національним органам влади у цій справі, Суд наголосив, з одного боку, що доступ усиновлених дітей до інформації про їхнє біологічне походження є делікатним морально-етичним питанням, яке передбачає дотримання балансу між приватними та публічними інтересами. Таким чином, державі слід надати ширшу свободу розсуду. З іншого боку, право на ідентичність, яке включає право знати своє походження, є невід'ємною частиною поняття приватного життя. У таких випадках необхідна особливо ретельна перевірка при зважуванні конкуруючих інтересів. Це звужує свободу розсуду держави.

Відмова адміністративних органів та судів у наданні відповідної інформації заявниці грунтувалась на нормі Закону про сім'ю, яка передбачала таємницю інформації про завершене усиновлення. Національні органи не визначили чітко конкуруючі інтереси і не збалансували їх з інтересами заявниці. Вони взагалі не розглянули її аргумент щодо необхідності отримання інформації про історію хвороби її біологічних батьків.

З огляду на наведене вище, Суд виснував, що національні органи влади не змогли досягти балансу між конкуруючими інтересами, а отже, вийшли за межі наданої їм свободи розсуду.

Відповідно, мало місце порушення ст.8 Конвенції.

❓Порушено права заявниці?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 534

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22320 правових позицій ВС
🇪🇺 2080 правових позицій ЄСПЛ

Щодо права на касаційне оскарження (п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України)

📕Скасовані правові позиції: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Ухвалою від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21


Щодо відсутності у суду повноважень встановлювати або вважати доведеним факт пов'язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 грудня 2023 року у справі № 459/1639/22
Щодо наявності у суду повноважень з приводу визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21(1)

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ПОСТАНОВА НКРЕКП, ЯКОЮ ЗУПИНЕНО НАРАХУВАННЯ ТА СТЯГНЕННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ НА ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ, Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ВСІМА УЧАСНИКАМИ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 911/1359/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 911/1359/22 від 19.04.2024

Касант зазначав про відсутність висновку ВС щодо питання застосування норм ЦК України, ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" у поєднанні з пп. 16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".

Надаючи відповідь на спірне питання, КГС ВС зауважив, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами ЦК України та ГК України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Тобто, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з ЦК України та ГК України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями ст.179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

❓Згодні з висновком ВС?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція