Europe's Val

Прочитав журналістську оповідь-розслідування Володимира Короленка під назвою "Мултанське жертвоприношення". Окрім цікавих описів життя та побуту вотяків (сучасних удмуртів), цікавим виявилася сама віра росіян в те, що серед цього народу поширеним є канібалізм та людські жертвоприношення. І це при тому, що вірили в це ті люди, які з діда-прадіда живуть разом, пліч-о-пліч з удмуртами.

З однієї сторони, це не мало б дивувати. В історії є купа прикладів, коли різні народи жили разом в одному поселенні, мали свої райони, зберігали особливості своєї традиційної культури, однак не відчували особливого шовінізму до сусідів, але який проявлявся, однак в окремих випадках. Ситуація з удмуртами та росіянами в селі Мултан цікава іншим.

Мултан - це вотяцький анклав всередині російських сіл. Окрім того, удмурти зазнали значної культурної уніфікації з росіянами: всі вони носять російські імена та прізвища, є православними, ходять до однієї церкви, тощо. І коли виявляється, що росіяни, які так давно живуть разом з удмуртами, не знають ані їх звичаїв, ані їх традицій, і це при такій потужній уніфікації (читай русифікації), при таких частих контактах представників цих народів! І це при тому, що ані росіяни, ані вотяки не мали якоїсь прихованої культури, чи особливостей релігії, як наприклад євреї.

Це дає їжу на роздуми про те, чому жителі Мултану та околиць так легко повірили в абсурдне звинувачення щодо наявності людських жертвоприношень в удмуртів? Особливо при відсутності рецидивів навіть не щодо подібіних ситуацій, а й щодо таких звинувачень взагалі. Ситуація з мултанським жертвоприношеням яскраво показує нам, що етнізація будь-чого є надзвичайно могутнім інструментом, і може викликати агресивні почуття та хибні, химерні думки навіть в тих народів, які довго живуть поруч та мають багато спільних культурних рис.

www.tg-me.com/jp/telegram/com.euroval/30

1.6K viewsedited  Jan 7, 2019 at 21:47

Прочитав журналістську оповідь-розслідування Володимира Короленка під назвою "Мултанське жертвоприношення". Окрім цікавих описів життя та побуту вотяків (сучасних удмуртів), цікавим виявилася сама віра росіян в те, що серед цього народу поширеним є канібалізм та людські жертвоприношення. І це при тому, що вірили в це ті люди, які з діда-прадіда живуть разом, пліч-о-пліч з удмуртами.

З однієї сторони, це не мало б дивувати. В історії є купа прикладів, коли різні народи жили разом в одному поселенні, мали свої райони, зберігали особливості своєї традиційної культури, однак не відчували особливого шовінізму до сусідів, але який проявлявся, однак в окремих випадках. Ситуація з удмуртами та росіянами в селі Мултан цікава іншим.

Мултан - це вотяцький анклав всередині російських сіл. Окрім того, удмурти зазнали значної культурної уніфікації з росіянами: всі вони носять російські імена та прізвища, є православними, ходять до однієї церкви, тощо. І коли виявляється, що росіяни, які так давно живуть разом з удмуртами, не знають ані їх звичаїв, ані їх традицій, і це при такій потужній уніфікації (читай русифікації), при таких частих контактах представників цих народів! І це при тому, що ані росіяни, ані вотяки не мали якоїсь прихованої культури, чи особливостей релігії, як наприклад євреї.

Це дає їжу на роздуми про те, чому жителі Мултану та околиць так легко повірили в абсурдне звинувачення щодо наявності людських жертвоприношень в удмуртів? Особливо при відсутності рецидивів навіть не щодо подібіних ситуацій, а й щодо таких звинувачень взагалі. Ситуація з мултанським жертвоприношеням яскраво показує нам, що етнізація будь-чого є надзвичайно могутнім інструментом, і може викликати агресивні почуття та хибні, химерні думки навіть в тих народів, які довго живуть поруч та мають багато спільних культурних рис.

BY Europe's Val