Telegram Group & Telegram Channel
Як я провів канікули?
На це питання ще недавно просили періодично відповідати школярів вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!

Як відомо постійним читачам, літом минулого року ми почали проводити власні безоплатні навчання ще й фізиці та математиці для школярів 8-11 класів, адже тривалий «онлайн» не приносить користі українській освіті! На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Втім ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб завітати до... музею залізничного транспорту!

«Який зв'язок між літакобудуванням та паротягами?» – спитаєте ви.
Річ в тім, що головна особливість нашого навчання полягає у тому, щоб не лише досліджувати у власних експериментах здобуті теоретичні знання, а й регулярно з’ясовувати, де вони застосовуються на практиці у повсякденні та яким саме чином. Серед нагальних питань, на які ми шукаємо відповіді у наших мандрівках, є такі:
⚙️ Яким чином фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності?
⚙️ Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються тільки в авіації?
Вочевидь, знайти відповіді на них неможливо, якщо одразу надіти шори суто авіаційного мислення!

Тож зараз ви дізнаєтеся, на що саме ми звернули увагу «наших» школярів та на які питання разом з ними шукали відповіді!
Оскільки формат мережевої публікації не дозволяє писати розлогі тексти, ми залишимо у цьому дописі наші питання (які позначені далі символом ☑️ та курсивом) без відповідей, але будемо дуже раді, якщо читачі напишуть їх у коментарях та зроблять це у формі, що буде зрозуміла школярам!

Одразу на вході нас зустрів цікавий експонат: ручне гвинтове зчеплення вагонів, яке широко використовується на залізницях більшості країн світу і зараз, а у нас була замінена автоматичним ще у 60-і роки ХХ сторіччя! Воно дозволило нам невимушено познайомити екскурсантів з практичним використанням гвинтової пари «гвинт-гайка» та з’єднаннями «вухо-гак», їх плюсами та мінусами. ☑️ Панове читачі, що ви про це знаєте?)
Далі нас чекав ручний стрілочний перевід – пристрій, що служить для перенаправлення поїзда з однієї колії на іншу. Він допоміг явити нашим школярам магію механіки: рух рейок вагою у сотні кілограмів легким поштовхом руки завдяки наявності перекидної противаги, що залучає нас у світ сил, важелів, моментів та їх плеч! ☑️ Як саме це працює?)
А ось й головна мета нашого візиту – один з найкращих та наймасовіших наших паротягів - серії «Л»!
☑️ Що знаходиться всередині його велетенського циліндричного котла?
☑️ Як вода у ньому перетворюється на пару, адже топка його «печі» розташована лише під малою частиною котла?
☑️ Яким чином пар штовхає циліндр в обидва боки?
☑️ Як перетворити поступальний рух в обертальний?
☑️ Навіщо усі колеса в паротязі зв’язані один з одним ланками та чому вони різної ширини та товщини?
☑️ Навіщо на кожному колесі закріплені величезні металеві сегменти та чому вони різного розміру?

Далі наш інтерес перекинувся на вагони та їх генезис.
Але оскільки на цьому місці ми вже остаточно вичерпали кількість літер, що може вмістити допис у Телеграмі, мусимо відправити вас читати продовження до групи нашого київського навчального центру у Фейсбуці!

P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !



tg-me.com/progresstech/687
Create:
Last Update:

Як я провів канікули?
На це питання ще недавно просили періодично відповідати школярів вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!

Як відомо постійним читачам, літом минулого року ми почали проводити власні безоплатні навчання ще й фізиці та математиці для школярів 8-11 класів, адже тривалий «онлайн» не приносить користі українській освіті! На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Втім ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб завітати до... музею залізничного транспорту!

«Який зв'язок між літакобудуванням та паротягами?» – спитаєте ви.
Річ в тім, що головна особливість нашого навчання полягає у тому, щоб не лише досліджувати у власних експериментах здобуті теоретичні знання, а й регулярно з’ясовувати, де вони застосовуються на практиці у повсякденні та яким саме чином. Серед нагальних питань, на які ми шукаємо відповіді у наших мандрівках, є такі:
⚙️ Яким чином фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності?
⚙️ Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються тільки в авіації?
Вочевидь, знайти відповіді на них неможливо, якщо одразу надіти шори суто авіаційного мислення!

Тож зараз ви дізнаєтеся, на що саме ми звернули увагу «наших» школярів та на які питання разом з ними шукали відповіді!
Оскільки формат мережевої публікації не дозволяє писати розлогі тексти, ми залишимо у цьому дописі наші питання (які позначені далі символом ☑️ та курсивом) без відповідей, але будемо дуже раді, якщо читачі напишуть їх у коментарях та зроблять це у формі, що буде зрозуміла школярам!

Одразу на вході нас зустрів цікавий експонат: ручне гвинтове зчеплення вагонів, яке широко використовується на залізницях більшості країн світу і зараз, а у нас була замінена автоматичним ще у 60-і роки ХХ сторіччя! Воно дозволило нам невимушено познайомити екскурсантів з практичним використанням гвинтової пари «гвинт-гайка» та з’єднаннями «вухо-гак», їх плюсами та мінусами. ☑️ Панове читачі, що ви про це знаєте?)
Далі нас чекав ручний стрілочний перевід – пристрій, що служить для перенаправлення поїзда з однієї колії на іншу. Він допоміг явити нашим школярам магію механіки: рух рейок вагою у сотні кілограмів легким поштовхом руки завдяки наявності перекидної противаги, що залучає нас у світ сил, важелів, моментів та їх плеч! ☑️ Як саме це працює?)
А ось й головна мета нашого візиту – один з найкращих та наймасовіших наших паротягів - серії «Л»!
☑️ Що знаходиться всередині його велетенського циліндричного котла?
☑️ Як вода у ньому перетворюється на пару, адже топка його «печі» розташована лише під малою частиною котла?
☑️ Яким чином пар штовхає циліндр в обидва боки?
☑️ Як перетворити поступальний рух в обертальний?
☑️ Навіщо усі колеса в паротязі зв’язані один з одним ланками та чому вони різної ширини та товщини?
☑️ Навіщо на кожному колесі закріплені величезні металеві сегменти та чому вони різного розміру?

Далі наш інтерес перекинувся на вагони та їх генезис.
Але оскільки на цьому місці ми вже остаточно вичерпали кількість літер, що може вмістити допис у Телеграмі, мусимо відправити вас читати продовження до групи нашого київського навчального центру у Фейсбуці!

P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !

BY Progresstech-Ukraine




Share with your friend now:
tg-me.com/progresstech/687

View MORE
Open in Telegram


Progresstech Ukraine Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

What is Telegram?

Telegram’s stand out feature is its encryption scheme that keeps messages and media secure in transit. The scheme is known as MTProto and is based on 256-bit AES encryption, RSA encryption, and Diffie-Hellman key exchange. The result of this complicated and technical-sounding jargon? A messaging service that claims to keep your data safe.Why do we say claims? When dealing with security, you always want to leave room for scrutiny, and a few cryptography experts have criticized the system. Overall, any level of encryption is better than none, but a level of discretion should always be observed with any online connected system, even Telegram.

Telegram hopes to raise $1bn with a convertible bond private placement

The super secure UAE-based Telegram messenger service, developed by Russian-born software icon Pavel Durov, is looking to raise $1bn through a bond placement to a limited number of investors from Russia, Europe, Asia and the Middle East, the Kommersant daily reported citing unnamed sources on February 18, 2021.The issue reportedly comprises exchange bonds that could be converted into equity in the messaging service that is currently 100% owned by Durov and his brother Nikolai.Kommersant reports that the price of the conversion would be at a 10% discount to a potential IPO should it happen within five years.The minimum bond placement is said to be set at $50mn, but could be lowered to $10mn. Five-year bonds could carry an annual coupon of 7-8%.

Progresstech Ukraine from pl


Telegram Progresstech-Ukraine
FROM USA