Котов

Прості рішення, як правило, є результатом простих народних побажань. Внутрішня мета таких побажань — необхідність спростити реальність та передати відповідальність за країну кудись. Суть цих побажань: «хтось-нейм прийде до влади і наведе порядок». Наприклад, бізнесмени.

Серед моїх улюблених казкових історій, які є ознаками примітивного розуму: «От треба, щоб підприємці прийшли до влади», «Побудував успішний бізнес — побудує успішну країну» та інші прояви так званого галоефекту.

Галоефект (або «ефект ореолу») за Насімом Талебом — це когнітивне упередження, коли наша оцінка певної людини, компанії чи явища ґрунтується на поверхневих або суб’єктивних враженнях, а не на реальних даних. Це означає, що якщо щось здається нам успішним або привабливим у якомусь аспекті, ми автоматично схильні вважати його хорошим і в інших аспектах.

У даному випадку галоефект полягає в тому, що певна оцінка статків часто-густо вважається очевидним проявом багатьох вигаданих та приписуваних людині якостей (розуму, ділової хватки і блаблабла), і з цього робиться висновок, що:
а) ці якості у людини є;
б) ці якості можна перенести на державницьку посаду;
в) ці якості принесуть багато користі на державницькій посаді.

І от уже місяць горять сраки від того, як у першій країні світу підприємці прийшли до влади. Причому, згідно з критерієм зв’язку статків і розуму, там до влади прийшли настільки «крепкі та кремезні альфа-ларьочники», що наш цей помісний найбільший альфа-ларьок у вишиванці — це якісь частки відсотка найбільшого альфа-ларька в червоній кепці MAGA, який прийшов до влади там.

І цей альфа-ларьок може бути конспірологом, антиваксом, зігомьотом чи жертвою примітивної іпсохи. Ба більше, це найбагатший (і найрозумніший?) альфа-ларьок у світі, який прийшов до влади в найбагатшій (найрозумнішій?) країні світу. Багатшого (розумнішого?) тупо нема — з поправкою на сезонні коливання Безоса-Арно.

І тут має відбутися таємничий когнітивний дисонанс.

Якщо статки є критерієм розуму, то чому ж ти пригорів так, дорогий український фейсбуче? Ти що, розстроївся? А може, тобі статків не вистачає, щоб оцінити якість гри?
Чи тобі варто визнати, що людина, яка побудувала найбільшу в світі шаурмячечну, добре розбирається в лаваші, котах і часниковому соусі, а всі інші компетенції варто ставити під сумнів до з’ясування?

www.tg-me.com/us/Котов/com.kotov_t/351

2.5K viewsFeb 22 at 08:06

Прості рішення, як правило, є результатом простих народних побажань. Внутрішня мета таких побажань — необхідність спростити реальність та передати відповідальність за країну кудись. Суть цих побажань: «хтось-нейм прийде до влади і наведе порядок». Наприклад, бізнесмени.

Серед моїх улюблених казкових історій, які є ознаками примітивного розуму: «От треба, щоб підприємці прийшли до влади», «Побудував успішний бізнес — побудує успішну країну» та інші прояви так званого галоефекту.

Галоефект (або «ефект ореолу») за Насімом Талебом — це когнітивне упередження, коли наша оцінка певної людини, компанії чи явища ґрунтується на поверхневих або суб’єктивних враженнях, а не на реальних даних. Це означає, що якщо щось здається нам успішним або привабливим у якомусь аспекті, ми автоматично схильні вважати його хорошим і в інших аспектах.

У даному випадку галоефект полягає в тому, що певна оцінка статків часто-густо вважається очевидним проявом багатьох вигаданих та приписуваних людині якостей (розуму, ділової хватки і блаблабла), і з цього робиться висновок, що:
а) ці якості у людини є;
б) ці якості можна перенести на державницьку посаду;
в) ці якості принесуть багато користі на державницькій посаді.

І от уже місяць горять сраки від того, як у першій країні світу підприємці прийшли до влади. Причому, згідно з критерієм зв’язку статків і розуму, там до влади прийшли настільки «крепкі та кремезні альфа-ларьочники», що наш цей помісний найбільший альфа-ларьок у вишиванці — це якісь частки відсотка найбільшого альфа-ларька в червоній кепці MAGA, який прийшов до влади там.

І цей альфа-ларьок може бути конспірологом, антиваксом, зігомьотом чи жертвою примітивної іпсохи. Ба більше, це найбагатший (і найрозумніший?) альфа-ларьок у світі, який прийшов до влади в найбагатшій (найрозумнішій?) країні світу. Багатшого (розумнішого?) тупо нема — з поправкою на сезонні коливання Безоса-Арно.

І тут має відбутися таємничий когнітивний дисонанс.

Якщо статки є критерієм розуму, то чому ж ти пригорів так, дорогий український фейсбуче? Ти що, розстроївся? А може, тобі статків не вистачає, щоб оцінити якість гри?
Чи тобі варто визнати, що людина, яка побудувала найбільшу в світі шаурмячечну, добре розбирається в лаваші, котах і часниковому соусі, а всі інші компетенції варто ставити під сумнів до з’ясування?

BY Котов